і. Суть її полягала у розпродажі державної власності малих і середніх підприємств, виробничих запасів, заморожених будівництв (яких наприклад у 1990 році було близько 305 тисяч) і вивільнених будматеріалів, цінних паперів, житла та ін По суті справи '500 днів 'в 1990 році пропонувала зробити те, що зробив Чубайс в 1994 році, а саме - широкомасштабну приватизацію державної власності. Одна з цілей програми приватизації полягала в тому, щоб поглинути надлишкові гроші в економіці. Після цього пропонувалося скасувати державний контроль над цінами. Тим не менш вже тоді багато хто вважав, що реалізація плану '500 днів 'в тій ситуації була малоймовірна. Відсутність чіткого розмежування між союзним і республіканськими законодавствами робило цю програму не реалізованої. Так як програма Шаталіна-Явлінського була де-факто програмою РРФСР, то союзний уряд зробило спробу взяти під контроль її реалізацію. Була створена робоча група чисельністю 19 осіб. До складу робочої групи увійшли представники президентської ради, Ради Міністрів СРСР а також експерти з СМ СРСР і незалежні експерти. Як було офіційно оголошено в неї увійшли: Микола Петраков (помічник президента СРСР), Станіслав Шаталін (член президентської ради), Леонід Абалкін (економіст), Григорій Явлінський (представник від СМ РРФСР) Борис Федоров (міністр фінансів РРФСР) і Микола Шмельов (член планової та бюджетної - фінансової комісії при РМ СРСР). Ця група була створена завдяки переговорам між тоді ще головою Верховної Ради РРФСР Б. Єльциним, президентом СРСР М. Горбачовим і головою Ради Міністрів СРСР Миколою Рижковим. Передбачалося за основу взяти проект '500 днів 'і створити якусь загальну схему дій для Союзу і для окремих республік. У результаті її роботи було отримано новий варіант програми, згодом одержав назву "Президентського". У вихідній формулювання програми і остаточного "Президентського" варіанту були наступні відмінності. p> 1) Відсутність в 'президентському' варіанті принципу переважання республіканських законів, над союзними.
2) Винятки розділу про ліквідації дотацій всім без винятку підприємствам агропромислового комплексу.
3) Різниця в способах формування бюджету. У "президентській" програмі союзний бюджет створюється за рахунок відрахувань з підприємств. У Шаталіна-Явлінського за рахунок відрахування з республіканських бюджетів, які формуються за рахунок податків з підприємств.
4) Різні підходи до земельної реформу. Якщо в "500 днях" передбачалася не тільки приватна власність на землю а й створення в країні цивілізованого ринку землі то в 'президентському' говорилося тільки про надання землі в довгострокову оренду.
Але у обох програм був один і той же недолік. Вони не давали ніякої відповіді на питання про те, що ж робити з ВКП. СРСР тоді був самої мілітаризованої державою в світі. За даними ООН в СРСР частка споживання/військові витрати складала тоді приблизно таке співвідношення 44/18% відпо...