ентальпія газів за водяним економайзером;
- ентальпія відхідних газів;
- ентальпія теоретичного об'єму повітря, що визначається температурою присмоктується повітря:
В В
Рівняння (3.7) вирішуємо щодо ентальпії газів за економайзером:
В В
Отримане значення ентальпії газів за водяним економайзером дозволяє визначити температуру димових газів за ним (див. табл.1.5.)
3.1.4 Тепловоспріятіе водяного економайзера визначається за рівнянням теплового балансу теплоносія (димових газів)
В В
Невязка теплового балансу парового котла:
В В
Визначення Тепловоспріятіе поверхонь нагріву, граничних ентальпій і температур газів вважається правильним, якщо проблема:
В В
нев'язка не перевищує 0,5% від наявного тепла, значить розрахунки виконані вірно.
3.2 Перевірочно-конструкторський розрахунок пароперегрівача
.2.1 Метою перевірочної-конструкторського розрахунку пароперегрівача є визначення його розрахункової поверхні нагрівання при відомих Тепловоспріятіе, конструктивних розмірах і характеристиках, заданих кресленням. Рішенням рівняння теплопередачі визначають необхідну (розрахункову) величину поверхні нагрівання пароперегрівача, порівнюють її із заданою за кресленням і приймають рішення про внесення конструктивних змін в поверхню. br/>
.2.2 За кресленнями парового котла складаємо ескіз пароперегрівача. На ескіз вказуємо конструктивні розміри поверхні
.2.3 За кресленнями і ескізом складемо таблицю конструктивних розмірів і характеристик пароперегрівача, визначимо фактичні (за кресленням) поверхні нагрівання, площі живих перерізів для проходу газів і пара як для окремих ступенів поверхні, так і в цілому для всього пароперегрівача
Доцільність поділу пароперегрівача на щаблі зазвичай визначається характером взаємного руху середовищ (газів і пари) і розміщенням між ступенями пароохолоджувачі. Поверхня нагріву для кожного ступеня пароперегрівача визначають по зовнішньому діаметру труб, повній довжині змійовика (з урахуванням згинів) і числу труб в ряду (поперек газоходу). Поверхня підвісних труб визначають аналогічно і включають в поверхню щаблі. У неї також включають поверхню труб, що примикають до обмуровці, званої додаткової, яку визначають як добуток площі стіни (стелі), зайнятої цими трубами, на кутовий коефіцієнт, що визначається за номограми 1 [1, стор.123]. p align="justify"> 3.2.4 З урахуванням особливостей конструкції пароперегрівників поверхню нагріву кожного ступеня визначається за формулою:
В
де
- число труб в ряду (поперек газоходу);
- повна довжина змійовика (з урахуванням згинів), м;
- зовнішній діаметр труби;
- поверхня, що примикає до стіни;
- кутовий кое...