партій може бути продиктовано можливістю зниження як прямих, так і прихованих витрат, пов'язаних із зберіганням виробів в запасах. p> - Ретельне відстеження і скорочення тривалості циклу. Чим коротше тривалість циклу, тим нижче потреба в оборотних коштах. І так як основну частку потреби формують запаси номенклатурних позицій класу A (принаймні в частині оборотних коштів у запасах сировини, незавершеного виробництва і готової продукції), то управління тривалістю циклу для них окупається сторицею.
Для номенклатурних позицій класу B застосовуються ті ж заходи, що і для номенклатурних позицій класу A, але рідше і з великими прийнятними допусками. p> Для номенклатурних позицій класу C сформульовані такі правила. p> - Основне правило: вироби повинні бути в наявності. Буде прикро отримати зрив виконання плану збуту або, що ще неприємніше, виробничого плану (бо дефіцит позицій класу C може зірвати плани збуту і по позиціях класу A, в які ці вироби класу С входять як компонент) через брак дешевих номенклатурних позицій, зберігання запасів яких, нехай навіть перевищують об'єм звичайних потреб підприємства, не тягне за собою скільки істотне зростання витрат зберігання і потреби в оборотних коштах. Можна ще висловитися так: запасів виробів класу C може бути більше, ніж потрібно, але не повинно бути менше, ніж необхідно. p> - Великі розміри партій (замовлень) і великий страховий запас. Великі партії не тягнуть за собою істотних витрат, пов'язаних із зберіганням запасів номенклатурних позицій класу C, тому має сенс економити переважно на підготовчих витратах, замовляючи багато. p> - Зберігання на територіях, негайно доступних для персоналу, що використовує ці номенклатурні позиції у виробничому процесі. Це спрощує процедуру відпуску запасів у виробництво і усуває зайву бюрократичну паперову роботу, також захопливу за собою певні витрати. p> - Нечастий (Рідкісний) підрахунок запасів (раз на рік або на півроку) з великими прийнятними допусками (аж до, наприклад, зважування замість підрахунку).
2.6 Реальне відображення у фінансовому обліку вартості запасів товарно-матеріальних цінностей в умовах інфляції
У зв'язку із зміною номінального рівня цін на товарно-матеріальні цінності в умовах інфляційної економіки, ціни, за якими сформовані їхні запаси, вимагають відповідного коректування до моменту виробничого споживання або реалізації цих активів. Якщо таке коригування цін не буде зроблена, реальна вартість запасів цих активів занижуватиметься, а відповідно занижуватиметься і реальний розмір інвестованого в них капіталу. Це порушить об'єктивність оцінки стану і руху цього виду активів в процесі фінансового менеджменту.
Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" при відпуску запасів у виробництво, продажу або іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів [5]:
- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
- сер...