матичне відновлення. Однак іноді рівновага порушується штучно або в результаті втручання держави, або внаслідок діяльності монополій, зацікавлених у підтримці монопольно високих цін.
В«Ціна статі В»- встановлена ​​мінімальна ціна, яка обмежує подальше її зниження. В«Ціна стеліВ», навпаки, обмежує підвищення ціни. p> Ціни підлоги і стелі можуть бути встановлені державою, регулюючим ціноутворення на ринку. Наприклад, держава при здійсненні соціальної політики може встановити максимальні ціни на окремі види продуктів харчування (Стеля цін), вище яких продавці не має права встановлювати свої ціни. p> Прикладом ціни підлоги може служити заборона на торгівлю товарами за цінами нижче їх собівартості.
З цінами стелі, регульованими державою, ми стикаємося частіше. У Росії в ролі цін стелі можна розглядати встановлювані обмеження на залізничні тарифи, вартість палива та електроенергії і т.п. Максимальні ціни вводяться з метою недопущення їх різкого зростання, виникнення соціальних хвилювань і т.п.
Ціни стелі занижені порівняно з рівноважною ціною і перешкоджають підвищенню ринкової ціни до рівня рівноваги. Занижені ціни зазвичай встановлюються в результаті політики держави, спрямованої на В«заморожуванняВ» цін, тобто фіксування їх на певному рівні з тим, щоб призупинити інфляцію і перешкодити зниженню життєвого рівня.
Наприклад, розглянемо ринок сільськогосподарської продукції в Росії. Держава регулює ціни на виході, тобто ціни на готові продуті, але не враховує ціни на ресурси. У підсумку ціна на ринку набагато нижча за ту рівноважної ціни, яка могла б бути. Така ситуація змушує фермерів працювати собі в збиток. Цю проблему держава намагається вирішити за допомогою безоплатних фінансових вливань в сільське господарство.
Так чи інакше, але фірми, що вступають у справу, повинні рахуватися з рівнем ціни, сформованим на основі взаємодії попиту і пропозиції і, можливо, скоригованими шляхом встановлення державою верхньої і нижньої (одного або обох) меж коливань. Розробляючи ринкову стратегію, фірма не може істотно відхилитися від цього рівня (якщо тільки вона не володіє значною частиною ринку, що дає їй право стати монополістом) і при розрахунку можливого прибутку в основу калькуляції повинна закласти ринкову ціну. Ухилення від цих цін веде за собою накладення санкцій та штрафів. Яскравим прикладом тому може служити підвищення цін на бензин в кінці 2008 р. і початку 2009 р. Незважаючи на ряд дій з боку держави, що припускають недопущення зростання цін на бензин, таких як скасування податку на видобуток корисних копалин з нових родовищ, зниження в три рази експортних мит, обнулення ставки на ввезення імпортного обладнання плюс ефект девальвації, найбільші нафтові компанії В«ЛУКОЙЛВ», В«РоснефтьВ», В«ГазпромнефтьВ» і ТНК-BP утримували монопольно високі ціни на нафтопродукти в четвертому кварталі 2008 року і підвищили оптові ціни з початку цього року 30 - 60 відсотків. Так, за даними ФАС, з початку рок...