">, азот амонійний, азот нітритний, нафтопродукти та цинк), склав в 2000 р. 1,6-1,5 проти 1,1-1,3 в 1995 р., тобто існує тенденція зростання забрудненості річкових вод
Зоопланктон річки досліджувався багатьма вченими протягом майже 50-річного періоду, в результаті чого в самій річці та її заплавних водоймах було ідентифіковано 169 видів і варьететов, що відносяться до 28 родин та 65 родів, з них 98 - коловертки, 46 - ветвистоусие і 25-весільного ракоподібні. Однак ці дослідження носили переважно фауністичний характер і не зачіпали питань перебудови зоопланктонних спільнот в міжсезонні періоди. p align="justify"> Відповідно до проведених досліджень, в осінній періодом 2002 р. чисельність зоопланктону в прибережній частині річки коливалася в межах 13-32 екз./л. Аномально висока для жовтня (06.10.2002 р.) щільність організмів на станції вище м. Гомеля визначалася значним переважанням науплиальний стадій веслоногих ракоподібних і домінуванням деяких видів коловерток (Polyarthra vulgaris, Ascomorptia ecaudis, Keratella cochlearis i> і Conochilus unicornis). На цій станції в прибережній зоні протягом річки уповільнене, в денний час вода на мілководді добре прогрівається, внаслідок чого тут досить широко представлена ​​вища водна рослинність, яка сприяє формуванню планктонних співтовариств , що включають велике число таксонів і володіють високою чисельністю. Нижче м. Гомеля в прибережжя ветвистоусие рачки випадають з планктону, в той час як вище міста вони складають 0,1-6,2% загальної чисельності зоопланктону.
Біомаса зоопланктону в прибережній зоні р. Сож в осінній період коливалася від 0,0042 до 2,7513 мг/л. Її основу, як правило, становили весільного рачки на науплиальний стадії розвитку. Володіючи досить великою масою тіла порівняно з коловертками, вони навіть при невеликій чисельності особин здатні утворювати значну частину загальної біомаси зоопланктону у водоймі (Зарубов, Бахрамов, 2004). p align="justify"> РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ, МЕТОДИ І МАТЕРІАЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ
.1 Фізико-географічна характеристика районів дослідження
Географічне положення і населення. Територія Гомельської області займає південно-східну частину Білорусі. Площа 40,4 тис. км 2 або 19,4% території країни. Протяжність із заходу на схід становить 294 кілометри і з півночі на південь - 240 кілометрів. На півночі межує з Могилевською, на північному заході - з Мінської, на заході - з Брестської областями Білорусі; на сході - з Брянською областю Росії, на півдні і південному сході - з Житомирської, Рівненської, Київської та Чернігівської областями України.
Положення області на шляхах з Росії та Укра...