#39;явилися результатом некомпетентної в минулому політики у дусі неоліберальних моделей, тобто не рахуючись з витратами - зберегти, стабілізувати умови для високоприбуткового підприємництва. p align="justify"> На додаток до згаданих асигнувань слід віднести частину кредитів Центрального банку, які видаються без застав, витрати по страхуванню збитків по міжбанківському кредитуванню, а також виділення ряду найбільших підприємств, яким держава гарантує надані кредити.
На першому етапі замість підтримки виробництва бізнес використовував антикризові асигнування для покриття витрат з погашення зовнішнього боргу. На другому етапі були призначені контролери у 70 банків-одержувачів державної фінансової допомоги. p align="justify"> У результаті (з урахуванням продажів інвалюти населенню) міжнародні резерви скоротилися з 596 до 401 млрд. дол. на 1.08. 2009 Частина цих коштів була використана для операцій на фондовому і валютному ринках або переведена за кордон. p align="justify"> Наростання в банківській системі В«поганих боргівВ» або В«поганих активівВ» (у результаті зниження курсів, капіталізації та зростання неплатежів за кредитами) супроводжувався ігноруванням закономірностей в економіці. Підсумком цього стало скорочення попиту з усіма негативними наслідками - криза заглиблювався. Якщо врахувати тільки скорочення заробітної плати і платні за перші 4,5 місяці кризи (з жовтня 2008 р. по середину лютого 2009 р.) на 12%, споживчий попит зменшився на 10,5% (6,4% ВВП). p>
У I кварталі 2009 р. істотно збільшилася прострочена заборгованість підприємств банкам у зв'язку зі скороченням попиту. Як наслідок, знизилося виробництво і зріс неповернення кредитів - частка В«поганихВ» боргів у банківських активах. p align="justify"> На думку помічника президента Російської Федерації А. Дворковича, треба В«кредитувати не старі неефективні підприємства, а давати гроші виключно на створення нових ефективних ніш в економіціВ».
Соціальні заходи були оголошені головним пріоритетом. У 2009 р. на соціальні цілі асигновано приблизно 24% антикризових витрат (включаючи прямі додаткові асигнування, витрати на соціальні цілі у структурі інвестицій з урахуванням мультиплікаційних та інфляційних факторів). Між тим, оскільки розміри цих асигнувань НЕ кореспондують з іншими статтями відтворювальних балансів, зазначені витрати повинні бути збільшені принаймні в 1,7 рази - до 40-42%. p align="justify"> У зв'язку з ситуацією, державний бюджет на 2009 р. зведений з дефіцитом в 7,4% ВВП (3 трлн руб.), який намічено фінансувати на 55% з коштів Резервного фонду в розмірі 2,7 трлн руб. Для стимулювання експорту була проведена плавна девальвація рубля на 40% (з середини 2008 р. по березень 2009 р.). p align="justify"> Рішення проблеми попиту невіддільне від давно назрілої податкової реформи як складової частини соціальної політики в боротьбі за подолання кризи. До неї відносяться асигнування на проведення...