ських економічних зв'язків представляються проекти в області найбільш розвинених секторів економіки - зокрема, поставок вуглеводневої сировини, здійснення яких активно ведеться і на початку XXI століття. У липні 2003 р. був запущений міжарабський газопровід, по якому газ з Єгипту піде спочатку до Йорданії, Сирії, Лівану, а надалі передбачається розширити цей проект на Кіпр, Туреччину та деякі інші країни Європи. Крім вирішення нагальних завдань у сфері енергетики, він дозволить залучити в регіон солідні іноземні інвестиції. Це наймасштабніший міжарабський проект за останні роки. На Арабському Сході немає недоліку в епітетах на його адресу, але частіше самі араби називають його «найважливішим проектом міжарабського співробітництва, який значно підвищує економічні можливості арабів і спрямований у майбутнє».
Однак накопичення арабськими країнами різних видів зброї сприяє скоріше не збільшення їх / країн / ролі на світовій арені, а зростання напруженості в регіоні Близького Сходу та Північній Африці, де число гарячих точок за останні півстоліття навряд чи зменшилася. З іншого боку, такі дії продиктовані бажанням арабських країн не відставати від своїх реальних і потенційних противників у справі військового будівництва та забезпечення своєї національної безпеки.
У XXI століття Арабський Схід увійшов з великим багажем досягнень і надіями на майбутнє. У його активі - розрив з колоніальним минулим, створення основ державності, а для деяких країн - вибір шляху розвитку, довгострокової стратегії. По всій видимості, інтеграція в арабському світі буде відбуватися на блокової основі, що в свою чергу буде обумовлено з одного боку географічним фактором, а з іншого - приблизно схожим рівнем розвитку об'єднуються країн.
МЕРКОСУР є найбільшою регіональною інтеграційної організацією в Південній Америці. Він також є першим спільним ринком, ініційованим лише розвиваються.
Загальний ринок Південного конуса (Меркосур) - одне з найбільших і динамічно розвиваються інтеграційних об'єднань Латинської Америки, що займає третє місце в світі після НАФТ та Європейського Союзу виходячи з величини ВВП і сукупного населення. У статті розглядаються питання напряму руху Меркосур при інтеграції у сфері вирішення спорів, а також перспективи реформування системи вирішення спорів.
Південноамериканська інтеграція є невід'ємною частиною двох тенденцій сучасності: глобалізації, що відбиває зростання взаємозалежності національних економік, та регіоналізації, яка передбачає посилення цієї залежності в рамках окремих груп країн. Зростаюче число регіональних інтеграційних формувань дозволяє говорити про те, що їх роль в системі світогосподарських зв'язків в осяжній перспективі буде зростати, а формовані ними полюси впливу сприятимуть закладці основ нового геополітичного та геоекономічного устрою світу.
Входячи в орбіту торгово-економічних об'єднань країн, що розвиваються, МЕРКОСУР має спільні з ними завдання стимулювання внутрішнього розвитку з опорою на власні ресурсні та інвестиційні джерела, а також більш вигідного включення держав-членів у МЕВ допомогою вироблення спільних позицій в переговорах з третіми країнами і на многОсторонь форумах.
міжнародний економічний інтеграція арабська
Список літератури
1.Арабскіе країни Західної Азії та...