держави і стратегією реформ, орієнтованих на побудову ринкової економіки в Казахстані [19, с. 4].
Отже, інтегрування Казахстану в світову економіку вимагає включення норм або окремих документів міжнародних громадських організацій в казахстанське право і надання їм статусу нормативних правових актів Республіки Казахстан [20, с. 1].
У зв'язку з цим до Закону Республіки Казахстан «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 28 лютого 2007 року №234 була введена стаття 16, з якої випливає, що МСФЗ повинні стати складовою частиною національного законодавства Республіки Казахстан , а визначені статтею 2 закону суб'єкти підприємництва зобов'язані складати фінансову звітність у відповідності з цими стандартами.
У всіх користувачів звітності є певні очікування в частині змісту інформації у фінансовій звітності. Для ефективного виконання бухгалтерським обліком властивих йому завдань фінансова звітність повинна задовольняти таким вимогам як професііоналізм, прозорість, незалежність, актуальність, стандартність, а також відповідати принципам і основним якісним характеристикам бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Світовий досвід показує, що такі якісні характеристики як зрозумілість, доречність, надійність і порівнянність, що визначають корисність інформації, досягаються безпосереднім використанням міжнародних стандартів або застосуванням їх як основи побудови національної системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Економічна перспектива застосування МСФЗ полягає в більш ефективному розподілі капіталу, більш широкому виборі капіталовкладень і зростанні їх рентабельності, спрощується вихід на світовий ринок, з'являється можливість зниження витрат на залучення капіталу. Що в наслідок призведе до розвитку нових бізнес структур, появи нових робочих місць, зниженню безробіття, підвищенню конкурентоспроможності казахстанських організацій на міжнародних ринках, до економічного зростання країни в цілому [29, с. 7].
Таким чином, впровадження МСФЗ обумовлено інтеграцією Казахстану в світову економіку і вступом до СОТ, спрямоване на посилення казахстанських організацій на міжнародних ринках [30].
У той же час форсування змін у бухгалтерському обліку поза зв'язку зі змінами в економіці і реальним функціонуванням ринкових інститутів може призвести до зниження якості фінансової інформації, дискредитації МСФЗ, а також ослаблення фінансової дисципліни. Так, згідно з чинним законодавством перехід на МСФЗ зачіпає всі організації, але при цьому необхідний більш зважений підхід. В силу комплексності та методологічної складності, МСФЗ практично не застосовні для суб'єктів малого та середнього підприємництва. Більше того, як відомо, останнім часом йде активний процес вдосконалення самих стандартів, який ще не закінчений - в МСФЗ регулярно вносяться істотні зміни, відстежувати які дрібні компанії просто не в змозі. У цьому зв'язку фінансову звітність відповідно до МСФЗ доцільно складати лише суб'єктам великого підприємництва і акціонерним товариствам.
Таким чином, фактичне впровадження МСФЗ в Республіку Казахстан здійснюється поза правовим полем і в будь-який момент може бути оскаржене третіми особами.
Серед великої кількості питань і складнощів перехідного періоду реформ в 2006-2009 рр. можна виділити найбільш істотні, які гальмували процес переходу і освоєння МСФЗ, а саме:
відсутність комплекту переведених на офіційну мову РК МСФЗ і ПКІ у встановленому ст. 16 Закону РК від 28.02.07 р №234 порядку;
складність сприйняття словесних виразів і термінів МСФЗ при використанні перекладів першоджерел на державний і офіційний мови РК і значна кількість нових термінів, без вивчення яких неможливо продовжувати освоєння системи МСФЗ;
в процесі визнання та оцінки активів, зобов'язань і елементів капіталу, як правило, потрібно одночасне застосування декількох стандартів, згідно відсилання або вимогам, зазначеним у самих стандартах, що значно ускладнює і збільшує період процесу вивчення;
дефіцит кваліфікованих кадрів, адекватно сприймають вимоги МСФЗ і вміють знаходити достатньо обгрунтовані компромісні рішення при формуванні облікової політики, а також вільно володіють принципами професійного судження;
незадовільний стан бухгалтерського обліку у більшості компаній (відсутність робочої облікової політики, відсутність в обліку і звітності окремих суттєвих статей, які необхідно буде відновлювати, невірне визнання і оцінка деяких статей не тільки за правилами МСФЗ, але й навіть по КСБУ);
недостатня кількість кваліфікованих консультантів аудиторських компаній, здатних грамотно і в той же час в доступній формі донести до основної ма...