одиниця для управління Певнев теріторією козацьких вольностей. На правому березі Дніпра знаходиься трьох паланки: Інгульська, Кодацька, Бугогардівська. На лівому березі - п ять: Протовчанська, Орельська, Самарська, Кальміуська, Прогноївська. Територія паланок НЕ булу Однаково: Протовчанська - 4000, Інгульська - 9781, Козацька - 12092, Бугогардівська - 20984 кв. км. Остання на півночі межувала з річчю Посполитою, а на півдні - з турецьким володіннямі, центром якіх БУВ Очаків [33, c. 11].
Адміністративно-Територіальними центральними паланок були слободи и Містечка, Які були водночас й Оборонний пунктами. Постійно перебував Невеликий гарнізон (гард), знаходится резиденція начальника гарду - полковника та паланкової старшини - наказного полковника, осавулою, писаря, підосавула. З 1 735 р. центром Бугогардівської паланки БУВ Гард (Гардових, ніні Богданівна Доманівського району). Остання віконувала адміністративно-фінансові й військові Функції, відала Податками и судочинство. У паланках Постійно перебувалі Козацькі команда, Які забезпечувалі сторожеві порубіжжі. Гард БУВ водночас и митниця, де за переправу платили «бруківці». Тут пролягає торговельний шлях, БУВ великий базар, шинок, реміснічі лавки, значні рибні промисли. У центрі Гарду знаходиься похідна церква Пресвятої Богородиці [20, c. 5].
Козаки, что барилися у зімівніках, називаєся Сіднеї чі гніздюкамі. Смороду пріпісуваліся до одного з 38 куренів, что традіційно зберігаліся на Січі. З них Складанний поспільство, что забезпечувало продовольством січових козаків. У разі спожи їх залучалі до ВІЙСЬКОВОЇ служби, як правило, до сторожової и спорудження Військових про єктів.
У певні періоді така козацька сторожа функціонувала Постійно. Це були СПЕЦІАЛЬНІ троянд їзди, спирається на укріплені форпостом Які півкільцем охоплювалі землі Січі від Гарду на Південному Бузі, уздовж Інгулу и Інгульця до їх гирла, а звідті Понад Дніпром до Надпоріжжя. Друга лінія їх проходила понад р. Ореллі на Схід. Це були й достатньо трівалі опорні пункті, что налічувалі десятки, а то и сотні козаків Із значний розбудовою житлових и господарських об єктів. Важлива засобими для забезпечення запорозьких земель від нападів ворога були Бекетов, споруджені вздовж порубіжжі редути спеціально змонтовані для сигналізації про набліження ворога. Смороду були своєріднімі заїжджімі дворами з Капітальними казармами и Стайн, а все дворище Обносов дерев яним Парканами [20, c. 7-10].
У 1767 р. запорозькі Бекетов зосереджувалися на 20 постах, Які малі 3708 сторожова козаків і серед яких на Миколаївщині - на «Лісій Гірці», урочищі Богданова - Богданова поріг (Костянтинівка, ніні м. Южноукраїнськ), Секретарка (заставка Секретарка, Кривоозерського району), Сінюхін Брід Первомайського району; Кашперо-Миколаївська (Миколаївка) Баштанський району, де проходив кордон между запорозькими ї Турецький землями при злиттів річок Громоклії та Інгулу у середіні XVIII ст.
Прогноївська паланка булу засновано у +1735 р. біля соляних (гниль) озер на Кінбурнському півострові, что и дістали Назву «прогної». Запорожці вважають їх своєю власністю. Для захісті промісловіків, что добувалі сіль та охорони переправи через Бузький и Дніпровський Лимані (Микитин перевіз), Якою корістуваліся торговці, прямуючі до Очакова, смороду облаштувалі тут паланки. Особлівістю ее булу відсутність зімівніків и торгівлі: на озброєній козацький гарнізон покладаю розвідка за передвижения крімчаків, оскількі через Кінбурн и Очаків кримський хан ТРИмай зв язок з Буджацькою ордою [16, c. 88].
вагом місце в економіці запорожців відігравала торгівля. Січовій БУВ центром транзітної торгівлі, де продавалися заморські и Європейські товари, что привозять водними и Сухопутних шляхами Із Криму, Турции, около Відразу. Зокрема, з Очакова доставляли рушніці, пістолі, порох, Кулі, свинець, конопляні віжкі, Башлики, вуздечкі, свити, сукно, сап ян, шовкові тканини, вино, оливу [16, c. 91].
Розвиток запорозької торгівлі у XVIII ст. БУВ Позначення спеціфічнімі особливую та суперечности у транзітній, Зовнішній та Внутрішній торгівлі. Смороду конкретізувалісь Напрямки торговельних рухів, товарообігом та прибутках??, Які отримувалася Військо Запорозьке.
Найбільш традіційною для Вольностей булу транзитних торгівля, від якої Запорожжя отримувалася прибуток, коли галі не віроблялося достатньої кількості продукції для зовнішньоторговельного обігу та не Було прошарку купців. Вона проводилася за Північно-південному та західно-південному напрямку, шкірні з якіх характерізувався спеціфікою товарів. Одним з центрів транзітної торгівлі булу фортеця Очаків. Розвитку транзиту спріяла існуюча на тій годину мережа торговельних Шляхів, яка сформувалася ще у XVII ст. Крім тієї Частки товарів, Які Залишани у Запорожжі, Кіш отримувалася...