ї, може виникнути з правовідносини, в якому боржником виступає тільки один з подружжя (наприклад, у договорі позики позичальником є ??тільки один чоловік), проте все, отримане ним за зобов'язанням, витрачено на потреби родини. Загальний борг (зобов'язання) подружжя може бути наслідком спільного заподіяння ними шкоди іншим особам, за який подружжя відповідають перед потерпілими солідарно. До загальних відносяться також зобов'язання подружжя з відшкодування шкоди, заподіяної їх несовершеннолетнімідетьмі.
Таким чином, для визначення боржника за зобов'язанням (чоловік або обидва подружжя) необхідно з'ясувати: час виникнення зобов'язання, його мета і призначення отриманих за зобов'язанням засобів. Відповідальність подружжя за зобов'язаннями обумовлена ??двома обставинами: по-перше, особистим чи спільним є зобов'язання; по-друге, законним чи договірним режимом подружнього майна.
У п. 1 ст. 45 СК встановлено правило, згідно з яким стягнення по особистих зобов'язаннями одного з подружжя звертається лише на майно цього чоловіка. Отже, відповідальність за особистим зобов'язанням несе чоловік, який є суб'єктом зобов'язального правовідносини. У цьому зв'язку слід мати на увазі, що в якості одного із заходів забезпечення позову кредитора про стягнення боргу (сплаті неустойки, відшкодування збитків або шкоди тощо) не виключено накладення судом арешту на майно чоловіка-відповідача.
Однак якщо в подальшому буде встановлена ??належність зазначеного майна (або його частини) іншому дружину (наприклад, при встановленні факту дарування), то на вимогу цього чоловіка дане майно (повністю або частково) може бути звільнена судом від арешту. При недостатності особистого майна чоловіка кредитор має право вимагати виділу частки подружжя-боржника, яка належала б дружину-боржнику при розділі спільного майна подружжя, для звернення на неї стягнення.
Важливо також і те, що ця норма діє незалежно від того, який режим майна (законний або договірний) застосовується подружжям. Визначення часток подружжя у спільному майні за вимогою кредитора і виділ частки подружжя-боржника із загального майна подружжя провадяться відповідно до положень ст. 38, 39 СК (при законному режимі майна подружжя) або відповідно до умов шлюбного договору (при договірному режимі майна подружжя). Виділ частки подружжя-боржника може бути проведений подружжям добровільно. Але якщо кредитор вважатиме, що частка подружжя-боржника під час поділу майна занижена, то він може оскаржити такий розділ в судовому порядку. На практиці не виключені випадки, коли виділення частки подружжя-боржника із спільного майна в натурі неможливо або проти цього заперечує інший чоловік як учасник спільної або часткової (за умовами шлюбного договору) власності.
У такій ситуації кредитор має право вимагати продажу чоловіком-боржником своєї частки іншому дружину за ціною, сумірною ринкової вартості цієї частки, зі зверненням виручених від продажу коштів в погашення боргу. При відмові чоловіка від придбання частки подружжя-боржника кредитор має право вимагати через суд звернення стягнення на частку боржника у праві спільної власності шляхом продажу цієї частки з публічних торгів.
За спільними зобов'язаннями подружжя стягнення звертається на їх спільне майно. Крім того, законом допускається звернення стягнення на спільне майно подружжя за зобов'язаннями одного з подружжя. Таке можливо, якщо судом буде встановлено, що всі отримане чоловіком за такими зобов'язаннями було використано на потреби (в інтересах) сім'ї. У СК не дано поняття потреб сім'ї, так як в силу їх різноманітності це зробити просто неможливо. До витрат на потреби сім'ї можна віднести витрати на їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, придбання житла для спільного проживання (за договором купівлі-продажу, ренти), ремонт житла, оплату навчання дітей і т.п., т.е. витрати на підтримання необхідного рівня життя сім'ї в цілому і кожного з її членів. За спільними зобов'язаннями відповідальність несуть обоє і стягнення на вимогу кредиторів звертається на їх спільне майно. У разі недостатності спільного майна подружжя несуть за спільними зобов'язаннями солідарну відповідальність майном кожного з них.
Стягнення на майно подружжя може бути звернено на вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної їх неповнолітніми дітьми життю, здоров'ю та майну інших осіб. Умови відповідальності подружжя за шкоду, заподіяну їх неповнолітніми дітьми, визначаються цивільним законодавством і залежать від віку дитини і від обсягу дієздатності. Неповнолітні, які досягли шістнадцяти років і оголошені повністю дієздатними або вступили в шлюб до досягнення вісімнадцятирічного віку, у встановленому законом порядку, самостійно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями, у тому числі за прічіненнийвред.
Май...