район Китаю, велику частину населення якого складають мусульмани і в якому також побував С.М. Хатамі. У червні 2002 року між керівництвом іранської провінції Хузестан і китайською провінцією Шаньдун було укладено Меморандум про взаєморозуміння, що передбачає співпрацю у сфері сільського господарства, промислового виробництва і технологій.
В умовах посилення впливу США в регіоні особливо після подій в Іраку на початку 2003 року Тегеран прагне заручитися максимальною підтримкою Пекіна, постійно підкреслюючи спільність позицій країн з найважливіших міжнародних проблем. Зокрема, обидві країни рішуче засудили будь-які прояви тероризму. Дана тема піднімалася іранцями і на згаданій сесії Асамблеї азіатських парламентів, що проходила в Китаї. Крім того, Тегеран і Пекін виступили із засудженням терактів 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку.
Проблема близькосхідного врегулювання спочатку була однією з тем ірано-китайського діалогу. ІРІ і КНР не сприймають насильницьких дій Ізраїлю щодо палестинського населення, єдині у вимозі забезпечити їх законні права, в т.ч. право на самовизначення, припинити насильство на умовах повного виконання відповідних резолюцій СБ ООН. Китай виступає за врегулювання на Близькому Сході за принципом мир в обмін на землю і, будучи постійним членом РБ ООН, запевняє іранську сторону, що буде докладати всіх зусиль щодо зняття напруженості і якнайшвидшому вирішенню кризи на Близькому Сході. Одночасно Пекін підтримує контакти з Тель-Авівом, що дозволяє йому грати помітну роль у близькосхідному процесі.
Пильна увага керівництва обох держав привертає афганська проблема, що обумовлено наявністю загальних і досить протяжних кордонів з Афганістаном. Побоювання викликає військово-політична нестабільність, а так само сумнів у збереженні територіальної цілісності Афганістану.
Сторони співпрацюють один з одним у справі поствоєнній реабілітації Афганістану. Для обговорення кола афганських проблем в кінці 2001 року в Тегерані побував спецпредставник мініндел КНР по Афганістану Ван Шицзи, який зустрівся з К. Харразі і головою комісії меджлісу щодо Афганістану Х. Хаменеї. У ході переговорів, що відбулися Ван Шицзи охарактеризував зайняті обома країнами позиції на даному напрямку як дуже близькі та ефективні.
Співробітництво у сфері транспорту, насамперед, пов'язано з широкою участю китайського капіталу в проектах з будівництва метро в Ірані. У лютому 2001 року в Тегерані була здана перша гілка метро, ??на відкритті якої був присутній міністр закордонних справ КНР Тан Дзясюань. У ході візиту С.М. Хатамі в Пекін китайська сторона погодилася інвестувати 500 млн. Дол. США в іранську підземку. Як було вирішено на згаданому засіданні МПК китайським компаніям будуть надані підряди на суму 100 млн. Дол. США на спорудження ще двох надземних ліній - Тегеран (центр) - аеропорт імені Хомейні та Хаштгерд - Мехшах загальною протяжністю понад 70 км.
У 2000 році було досягнуто згоди (3,4 млн. дол. США) про переведення китайського виробництва рухомого складу в Іран для продовження будівництва другої фази метро в Тегерані.
Згідно з підписаним влітку 2002 року контрактом між КНР і керівництвом іранській провінції Мазандаран, китайські компанії підключаться до будівництва 32-кілометрового тунелю, який стане новою реконструйованої швидкісної автотрасою через гірську ланцюг Альборз між Тегераном і каспійським узбережжям. Проект розрахований на три роки, оцінюється в 300 млн. Дол. І, як стверджують в ІРІ, заощадить державі 20 млн. Дол. На рік за рахунок економії палива.
Помітний серйозний прогрес в області будівництва суден в КНР для Ірану. Нещодавно на Даляньская судноверфі відбувся спуск на воду першого з п'яти великих танкерів, контракт на спорудження яких
Спільний ірано-китайський проект з будівництва заводу з виробництва автомобілів вартістю в 25 млн. дол. США реалізовується в даний час в м Мешхед.
Таким чином, можна зробити наступні висновки. Китай та Іран зацікавлені у двосторонньому співробітництві з різних причин, для Китаю Іран - це постачальник енергоресурсів, якими сам він бідний, а на думку експертів і аналітиків, в найближчому майбутньому ті ресурси, які є, будуть вичерпуватися ще більше, так само Іран - це потенційний лідер у своєму регіоні і Китаю вигідно співпрацювати з ним у всіляких областях, як в економічному, так і в політичному, міжкультурному відношенні.
Іран, у свою чергу бачить Китай як держава, співпраця з яким допоможе стати лідером у своєму регіоні, а так само допоможе добре просунутися на міжнародній арені і завоювати певні позиції.
Авторитет Китаю росте, що привертає до нього інші держави.
У третє, Росія теж зацікавлена ??у співпраці з Іраном і має пев...