772)=+1146 (тис. руб.).
Знак вказує на те, що отримана відносна економія основних фондів, а знак + - Їх відносна перевитрата.
Так, за Семілукском райпо спостерігається відносний перевитрата основних фондів, як в 2011 р в порівнянні з 2010 р, так і в 2012 р в порівнянні з 2011 р на суму 864 і 1 146 тис. руб. відповідно, що становить 7,8% ((864/11132) х 100%) і 8,8% ((1146/13027) х 100%) їх фактичної вартості у відповідному році.
Частка приросту (скорочення) виручки від продажів за рахунок зростання (зниження) фондовіддачі визначається методом абсолютних різниць: приріст (зниження) фондовіддачі за період множиться на середньорічну вартість основних фондів:
в 2011 р .: (- 0,79) х11132=- 11133 (тис. руб.)
в 2012 р .: (- 0,83) х 13027=- 10812 (тис. руб.)
Як бачимо, зниження фондовіддачі основних фондів Семілукского райпо зробило негативний вплив на зміну виручки від продажів, як в 2011, так і в 2012 рр.
Аналіз ефективності використання майна показав досить високий рівень ділової активності Семілукского райпо і те, що його основні засоби в цілому використовуються досить ефективно. Але все одно виявлені ряд недоліків, на які керівництву підприємства слід звернути увагу в подальшим. Тому що тільки при все сторонньому вивчення проблеми можна домогтися високих результатів і ефективної діяльності підприємства в цілому.
.3 Оцінка факторів, що впливають на ефективність управління майном Семілукского райпо
Значення комплексної класифікації факторів. оцінка факторів, що впливають на ефективність управління майном Семілукского райпо полягає в тому, що на її основі можна моделювати господарську діяльність, здійснювати комплексний пошук внутрішньогосподарських резервів з метою підвищення ефективності управління майном підприємства.
В умовах ринкової економіки для оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності організації особливу роль займають показники оборотності капіталу і його складових елементів.
Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового становища організації, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість перетворення їх у грошову форму, безпосередньо впливає на фінансові результати і платоспроможність організації.
Фінансовий стан організації, її платоспроможність залежать від того, наскільки швидко кошти, вкладені в її активи перетворюються в реальні гроші.
По-перше, від швидкості обороту коштів залежить розмір річного обороту.
По-друге, з розмірами обороту, а отже, і з оборотністю пов'язана відносна величина умовно-постійних витрат: чим швидше оборот, тим менше на кожен оборот доводиться цих витрат.
По-третє, прискорення обороту на тій чи іншій стадії кругообігу коштів тягне за собою прискорення обороту і на інших стадіях.
Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує потребу в них, дозволяє організації вивільняти частину оборотних коштів або для непродовольчих або довгострокових продовольчих потреб організації (абсолютне вивільнення), або для додаткового випуску продукції (відносне вивільнення).
У результаті прискорення обороту вивільняються речові елементи оборотних коштів, менше потрібно запасів сировини, матеріалів, палива, заділів незавершеного виробництва, а отже, вивільняються і грошові ресурси, раніше вкладені в ці запаси. Вивільнені грошові ресурси відкладаються на розрахунковому рахунку організації, внаслідок чого поліпшується її фінансовий стан, зміцнюється платоспроможність.
Швидкість обороту коштів - це комплексний показник організаційно-технічного рівня виробничо-господарської діяльності. Збільшення числа обертів досягається за рахунок скорочення часу виробництва і часу обігу. Час виробництва обумовлено технологічним процесом і характером застосовуваної техніки. Щоб його скоротити, треба удосконалювати його технологію, механізувати й автоматизувати працю. Скорочення часу звернення також досягається розвитком спеціалізації і кооперування, поліпшенням прямих міжгосподарських зв'язків, прискоренням перевезень, документообігу та розрахунків. [34, с. 156]
В умовах ринку вельми важливо знати і вміти визначати реальну потребу у фінансових ресурсах для забезпечення поточної господарської діяльності. Така потреба може бути визначена лише шляхом науково обґрунтованого нормування оборотних коштів.
Нормування власних оборотних коштів організації здійснюється в основному шляхом визначення нормативу оборотних коштів у грошовому вираженні і встановлення норм запасу в днях.
На тривалість перебування кошті...