Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Радянське національно-державне будівництво напередодні і в роки Великої Вітчизняної війни

Реферат Радянське національно-державне будівництво напередодні і в роки Великої Вітчизняної війни





омісарів СРСР і з 8 серпня 1941р. - Верховним Головнокомандувачем Збройними Силами СРСР. p> У багатьох місцевостях, оголошених на військовому положенні, створювалися обласні та міські комітети оборони, які були надзвичайними місцевими органами державної влади. У ряді випадків утворювалися так звані звужені виконкоми міських Рад, до яких входили представники партійних і державних органів.

Раднарком СРСР і ЦК ВКП (б) 29 червня розробили Директиву партійним і радянським організаціям прифронтових областей про мобілізацію всіх сил і засобів на розгром фашистських загарбників. Вона була покладена в основу мови І. В. Сталіна по радіо 3 липня, де він вказав на серйозну небезпеку, що нависла над нашою Батьківщиною, пояснив причини тимчасових невдач Червоної Армії і закликав негайно перебудувати всю нашу роботу на військовий лад, все підпорядкувати інтересам фронту і завданням організації розгрому ворога. Звернення партії та уряду до радянського народу мало величезне військово-політичне значення.

Рада Народних Комісарів СРСР своєю постановою від 1 липня 1941р. значно розширив права народних комісарів СРСР в умовах воєнного часу. З 18 липня 1941р. це постанова поширюється на народних комісарів РРФСР і УРСР.

Народні комісари СРСР і двох названих союзних республік наділялися надзвичайними правами з розподілу і перерозподілу матеріальних ресурсів; по вирішенню директорам підприємств і начальникам будівництв видавати зі своїх ресурсів іншим підприємствам необхідні матеріали; з перерозподілу капіталовкладень за понадлімітним строительствам і по напрямку повністю на інші будови коштів, передбачених планом для будівництв, припинених будівництвом у зв'язку з військовими діями; по частковим відступів від затверджених проектів і кошторисів понадлімітного будівництва в межах загальної вартості кожної будівництва, затвердженої по генеральній кошторисі; за дозволом пуску в експлуатацію споруджуваних підприємств і їх окремих частин з подальшим повідомленням РНК СРСР; з резервування в забезпечення виконання додаткових виробничих завдань до 5% від затвердженого фонду зарплати по Наркомату в цілому; по списанню значаться на балансі збитків окремих господарських установ і підприємств за рахунок їх власних оборотних коштів і надпланового прибутку по Наркомату в цілому (за відсутності заперечень Наркомфіну СРСР); по списанню сум з розрахункових рахунків підвідомчих госпорганів і підприємств на покриття простроченої заборгованості постачальникам.

У разі переведення підприємств в інші місцевості наркоми мали право дозволяти наймання житлових приміщень у окремих громадян для розміщення робітників і службовців перевозяться підприємств, а також новобудов. Їм же надавалося право виробляти витрати на відновлення зруйнованих військовими діями підприємств і жител за рахунок капіталовкладень, позалімітний витрат, капітального ремонту, а при відсутності їх - за рахунок собівартості продукції.

У липні 1941р. Раднаркомам союзних і автономних республік і виконкомам крайових і обласних Рад депутатів трудящих на час війни надано право переводити в обов'язковому порядку робітників і службовців, що звільняються у зв'язку із скороченням штатів, консервацією будівництв і т. п., на роботу в інші установи, підприємства, будівництва, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та територіального розташування.

Ці надзвичайні повноваження наркомів, урядів союзних і автономних республік, край (обл.) виконкомів, розширили їх можливості оперативно діяти у військових умовах, зіграли величезну роль у забезпеченні перемоги радянського народу над фашистськими загарбниками.

Рішенням Державного Комітету Оборони на початку липня 1941р. комісії Н. А. Вознесенського, із залученням наркомів озброєння, боєприпасів, авіаційної промисловості, кольорової металургії та інших наркомів, доручається виробити військово-господарський план забезпечення оборони країни. Такий план по районах Поволжя, Уралу, Західного Сибіру, ​​Казахстану Середньої Азії був розроблений на IV квартал 1941р. і на 1942р. 16 Серпню 1941р. його схвалили Раднарком СРСР і ЦК ВКП (б) і затвердило Політбюро ЦК ВКП (б). p> У середині липня 1941р. ЦК ВКП (б) прийняв постанову В«Про організацію боротьби в тилу німецьких військ В». Прийняття постанови додало організації всенародної війни в тилу окупантів планомірний, цілеспрямований характер, стало її могутнім прискорювачем. До кінця 1941р. комуністи створили й очолили дії понад двох тисяч партизанських загонів, що надавали велику і все зростаючу підтримку Червоної Армії. p> 2 липня 1941р. постановою Раднаркому СРСР вводиться загальна обов'язкова підготовка до протиповітряної і протихімічного обороні всього дорослого населення в віці від 16 до 60 років. Було також встановлено, що громадяни обох статей - жінки у віці від 18 до 50 років і чоловіки віком від 16 до 60 років - залучаються до участі в групах самозахисту МППО на підприємствах, в установах і житлових будинках в...


Назад | сторінка 15 з 18 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розвиток промисловості УРСР в роки третьої п'ятирічки (1933-1941р.)
  • Реферат на тему: Освіта Державного комітету оборони СРСР і міські комітети оборони
  • Реферат на тему: Історія Ради народних комісарів СРСР
  • Реферат на тему: Останні роки існування СРСР (1985-1991). вдосконалення СРСР в 90-і рр..
  • Реферат на тему: Зовнішня і внутрішня політика СРСР напередодні Великої Вітчизняної війни