уцільною смугою, а на Південному березі Криму - в основному пляжі штучні. Нормативний показник навантаження на пляж становить 20 см берегової лінії на одного рекреанта (або 5м кв./чол). У використанні пляжних ресурсів визначальним фактором є температура води і характер хвилювання моря.
Ресурси для пізнавально-культурної рекреаційної діяльності Криму представлені пам'ятниками історії та культури, які дозволяють значно розширити систему рекреаційних занять.
Виходячи з вище викладеного АР Крим має всі умови для розвитку курортно-рекреаційного господарства та потужної туристичної індустрії. Але незважаючи на процвітання окремих курортних і туристичних центрів, в цілому галузь перебуває в занепаді. Розвитку курортно-рекреаційного господарства Криму перешкоджає невирішеність низки проблем. Один з них нерозривно пов'язаний з кризовим станом економіки країни, інші мають переважно локальний і галузевий характер. Серед окремих факторів слід насамперед назвати низький життєвий рівень населення Україна, величезні масштаби реального безробіття, високі ціни на санаторно-курортні послуги, багаторазове збільшення транспортних тарифів та ін до того ж різко скоротилися можливості надання допомоги рекреантам зі боку профспілкових організацій. За деякими даними, в Україні за межею бідності опинилося 80% населення, а реальні можливості лікування і відпочинку зменшилися в 10-15 разів. Радикально ситуацію можуть змінити тільки оздоровлення економіки, подолання системної кризи, підвищення життєвого рівня населення, його купівельної спроможності.
Говорячи про динаміку розвитку лікувально-курортних установ, туристичних центром і баз відпочинку, спираючись на дані статистичного управління АРК можна навести такі цифри: на території півострова в 2001 році функціонувало 533 санаторно-курортних установи лікування і відпочинку з ліжковим фондом на місяць максимального розгортання - 124100 місць (з них 39500 місць кругло-добового функціонування) і 278оздоровітельних таборів на 26100 місць. Крім того на території АРК функціонували 84 підприємства готельного типу, в 2001 році з яких: 52 складали готелі, 2 кемпінгу, 12 турбаз, 18 гуртожитків для приїжджих. <В
Рис. 1. Динаміка введення в експлуатацію об'єктів санаторно-оздоровчого комплексу
Номерний фонд цих підприємств склав 6,067 номерів. Намітилася тенденція збільшення номерів люкс (від 212 у 1998 році до 346 у 2001 році). Одноразова місткість підприємств готельного комплексу склала в 2001 році 12676 місць. (див. додаток В.1.)
Основна частина рекреаційних територій Криму зосереджена в приморській зоні шириною 10-30км. Площа цієї зони складає 9 тис. кв. км, що становить 34% площі Криму. У цій зоні зосереджено 75% населення (щільність населення в цій зоні становить 206 чол/кв. км) і 70% основних виробничих фондів. У трикілометрової зоні Криму зосереджено 50% населення Криму (щільність нас. 357 чол/кв. км). Така концентрація рекреаційних рес...
