ькам Російської армії неудалось досягти великих успіхів, за винятком знищення кавкорпуса Жлоби, а ці успіхи були необхідні через постійного отримання червоними підкріплень. Утриматися в Північній Таврії також ніяк не вдавалося, і мабуть одним з головних позитивних моментів для білих були невдачі червоних у боротьбі з поляками. Висадка десанту на Кубані була невдалою спробою хоч якось поповнити кількісний склад білих сил, навіть, незважаючи на приєднання 10 тисяч козаків і 2 тисяч повстанців Фостікова. Втім, всі приєдналися були погано одягнені і озброєні, що, як ми бачили, зіграло важливу роль при штурмі Криму в листопаді. Визнання французьким урядом уряду Врангеля як уряду Півдня Росії було, на наш погляд, мірою в чому формальної, адже реальну допомогу Врангель отримав тільки при евакуації, та й то під своєрідний заставу.
Подальші військові дії восени 1920 проходили при постійно зростаючому чисельній перевазі червоних. Ідея Врангеля перенести військові дії в Північну Таврію була, як нам здається, хоча і правильної за змістом, але практично нездійсненним в таких умовах і якби Фрунзе з Будьонним слідували заздалегідь продуманим планом, хто знає, скільки б ще трималися білі. Адже навіть при тим, що трапилося вдалому відступі білих військ, Крим був узятий через два тижні після нього. Не можна сказати, що червоні воєначальники провели операцію з узяття Криму якимось несподіваним або оригінальним чином. Але від них того й не вимагала ситуація: перекопські укріплення були багато менш грунтовні, ніж каховські. До всього ще додалися і погодні умови - мороз сприяв замерзанню Сиваша, а білим солдатам одягатися було не в що: Врангель пише, що транспорт "Ріон" з зимовим одягом для військ прибув тільки в кінці першого тижня листопада. Евакуація Врангелем була проведена досить грамотно, хоча і в нескладних умовах по причини того, що мінімум 5 портів було в його розпорядженні. br/>
В
Примітки br clear=all>
[1] C Лащова - Кримський Я.А. Білий Крим. М, 1990. С. 55.
[2] Какурін Н. Як билася революція. Л; М, 1926. Т. 2. С. 375.
[3] C Лащова - Кримський Я.А. Указ. соч. С. 95.
[4] Врангель П.Н. Записки, листопад 1916 - листопад 1920. Мн., 2002. Т. 2 С. 146.
[5] Шамбаров В.Є. Білогвардійщина. М., 2002. С. 478.
[6] Врангель П.Н.Указ. соч. С. 200.
[7] Врангель П.Н.Указ. соч. С. 206.
[8] C Лащова - Кримський Я.А. Указ. соч. С. 120.
[9] ...