а боротьба була практично єдиною альтернативою поступової здачі - частці решти світу.
Таким чином, Московська держава удачно скористалася вигодами сформованого на той період геополітичного положення: розпад Золотої Орди зводив Москву в ранг правонаступниці великих територій на сході, що і відбудеться надалі; наявність зацікавленості Заходу в військовому і торговельному співробітництві; заступництво православному населенню є найважливішим напрямком зовнішньої політики. Але така надактивна зовнішня політика призвела до перенапруження сил, а вихід знайшли спочатку в культурної «самообороні», а потім і в національно-патріотичному русі по вигнанню поляків з Росії.
Висновок
Отже, згідно офіційній науці історія Давньоруської держави починається з князя варягів, якого запросили керувати, бо не було миру і розуміння. Звідси випливає, що вже на зорі становлення державності цілком відчувається вплив Заходу.
Далі об'єднані війська слов'янських племен здійснюють вдалі походи на Царгород. Тепер Візантія відчула гідного супротивника, з яким доведеться рахуватися, причому не тільки їй, але й іншим державам теж. Співпраця виявилося взаємовигідним: Русь отримала від Візантії п'ять дарів - релігію, закони, бачення світу, мистецтво і писемність.
З хрещенням Русі князі отримують потужне ідеологічне виправдання своєї необмеженої влади, а також звеличують престиж держави на європейській політичній арені. З київської династією прагнули приєднатися королівські будинки Франції, Угорщини, Норвегії.
З часом дуже серйозним стає питання про оборону держави від степовиків, на яку йшли значні сили. Але з кожним етапом степ генерувала все більш сильні і організовані орди кочовиків, поки одного разу феодальна роздробленість Удільної Русі не змінилася залежністю від Золотої Орди.
Одночасно з цими процесами посилювався натиск на Русь з боку лицарів Заходу, і в цих умовах євразійці справедливо вважали, що саме монгольська навала врятувало Русь від перетворення на колонію Заходу.
Відновлення Русі характеризують такі риси:
перше, об'єднувачем російських земель серед двох претендентів, Московської та Литовської Русі, стає Москва.
друге, здійснився синтез слов'янського і монгольського елементів.
третє, відроджене російське держава відбило геополітичні зміни в Східній Європі. У 1453 р. згас світоч Візантії. З Заходу папські посланці наполегливо пропонували підкоритися Ватикану.
Проблема взаємини із Заходом виникає вже незабаром після звільнення Русі від монгольського ярма, але колосальна енергія вільних індивідуумів розгорнулася в західному напрямку, за моря й океани - в Америку, Індійський і Тихий океани. По-друге, своєрідним бар'єром між Заходом і Росією виступили три держави - Швеція, Польща і Оттоманська імперія. По-третє, західні держави, особливо Священна Римська імперія Габсбургів, хочуть використовувати Росію для боротьби з Туреччиною, чиї війська доходять до самого Відня. По-четверте, католицький Рим сподівався мирним шляхом ввести Русь в орбіту католицького впливу, так як грецька твердиня православ'я звалилася.
Але правителі Русі також намагаються скористатися інтересом Заходу для ліквідаці...