трументи державного регулювання міжнародної торгівлі за своїм характером поділяються на тарифні - ті, що засновані на використанні митного тарифу, і нетарифні - всі інші методи.
Зовнішньоторговельний потенціал являє собою комплексну характеристику, що відображає матеріальні та інтелектуальні можливості участі держави в торговому співробітництво з іншими країнами. Республіка Білорусь має досить великою зовнішньоторговельним потенціалом.
Республіка Білорусь має експортно-імпортні зв'язку зі 196 країнами світу. Основними зовнішньоторговельними партнерами республіки є: Росія, Німеччина, Україна, Польща, Латвія, Литва, Італія, США.
Результати минулого розвитку білоруської економіки зумовили її місце в системі міжнародної торгівлі в якості експортера готової продукції. Поряд з цим в країні існує необхідність у забезпеченні експортних потужностей, а також відсутні багато корисні копалини, які не дозволяють Республіці Білорусь самостійно створити необхідну ресурсну базу, чим і визначається висока потреба країни в імпортній продукції. Білорусь має усталену виробничу структуру, в складі якої переважає енергоємні і ресурсовитратні галузі: машинобудування, металообробка, нафтопереробка і т.д. Природно, частково негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами (а воно на сьогоднішній день є однією з основних проблем зовнішньоекономічної діяльності країни) може бути скорочено за рахунок оптимізації імпорту. Мається на увазі, не його скорочення, а то, що необхідно імпортувати тільки ті товари, які потрібні для життєдіяльності Білорусі: енергоресурси, сировину, комплектуючі, що не виробляються в республіці споживчі та інвестиційні товари. Але, взявши до уваги, що можливості зменшення обсягів імпорту країни обмежені, слід всі зусилля спрямувати на збільшення обсягів експорту. Це дозволить зменшити негативне сальдо торгового балансу.
При всій значущості та обов'язковості входу Білорусі на міжнародні фінансові ринки необхідно врахувати, що благополучному розширенню зовнішньоекономічних зв'язків республіки і з'єднання її з системою міжнародної торгівлі має стати, перш за все, подальше збільшення експортного потенціалу у всіх напрямки на основі підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається продукції, створення інфраструктури торгових ринків, зростання експорту послуг.
Список використаної літератури та джерел
1.Довиденко Е.Л. Зовнішньоторговельна політика Республіки Білорусь в умовах глобалізації та європейської інтеграції / 2010;
2.Кіреев А.П. Міжнародна економіка. У 2-х ч. - Ч. I. Міжнародна мікроекономіка: рух товарів і факто рів виробництва. Навчальний посібник для вузів.- М.: 416 с.;
. Менк'ю Н.Г. Принципи економікс - СПб: Пітер Ком, 1999. - 784 с, іл.;
. Керівництво з платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції 6-м видання;
. Фомічов В.І. Міжнародна торгівля: Підручник; 2-е вид., Перераб. і доп.- М.: ИНФРА-М, 2001. - 446 с.- (Серія «Вища освіта»);
. Білорусь в цифрах - Офіційна статистика - Зовнішня торгівля;
. Регіони Білорусі в цифрах;
. Регіони Білорусі в цифрах - Оперативні дані - Зовнішня торгівля;
. Постанова Ради Міністрів Республіки Білорусь від 23 травня 2011 року № 656.
Додаток 1
Додаток