Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Проблеми охорони історико-культурної спадщини Києва в период незалежності України

Реферат Проблеми охорони історико-культурної спадщини Києва в период незалежності України





можливіть ОКРЕМЕ археологічніх культур.

археологічна спадщина Києва представлена ??значний кількістю пам яток різніх історічніх епох. У українській столице взято на облік та поставлено під охорону держави 69 пам ятки археології, среди них 23 пам ятки национального значення, 35 місцевого та 11 нововиявлених, Визначи археологічні та архітектурні заповідні охоронні зони, а такоже зони регулювання забудови трьох категорій та зони охоронюваного ландшафту.

Особлива Цінність культурного шару на территории Киева Полягає в тому, что смороду відображають безперервність історії заселення МІСЬКОЇ місцевості починаючі з епохи пізнього палеоліту. Так, видатна археологом В. Хвойки ще в 1893 р. булу Відкрита т.зв. Кирилівська стоянка первісніх людей, вік котрої оцінюється примерно у 20 тис. років. Однако найбільш потужном є давньоруській культурний кулю, Перші пам ятки котрого датуються Х ст. та відображають Історію міста ПЕРІОДУ его піднесення за років правления великих князів Київських Володимира (980 - 1015) та Ярослава Мудрого (1019 - 54), котрі дали Умовні назви виявленості теріторіям Київських міськіх укріплень - дітінців, котрі формуван історичне ядро ??міста (т.зв. «місто Володимира» та «місто Ярослава»).

Спеціфіка охорони археологічніх пам яток Киева Полягає в тому, что культурні шари минули епох знаходяться на территории современного міста. Це з одного боку Робить можливіть їх дослідження основном лишь в зонах будівництва, а з Іншого - самє во время земляних робіт, пов язаних з будівництвом, звічайна и відбувається їх руйнування.

З метою упорядкування ведення таких робіт и унікнення возможности Випадкове руйнування будівельними організаціямі археологічніх пам яток, Виконкомом Киевськой міської Ради народніх депутатов ще 10 березня тисяча дев'ятсот сімдесят три р. Було Прийнято решение №422 «Про создания в м. Києві археологічніх заповідніх зон и архітектурніх заповідніків, зон регулювання забудови та охоронюваного ландшафту», Яким Було Визначи зони суцільного залягання культурних шарів.

Надалі, после Доопрацювання фахівцямі різніх Галузо наявної на тій годину информации, Виконкомом Киевськой міської Ради Було Прийнято нове решение №920 від 16 липня 1 979 р. «Про уточнення меж історико-культурних заповідніків и зон охорони пам яток історії та культури в м. Києві», Яким відкореговано Межі охоронних зон, а ділянки, де залягають Унікальні культурні шари з особливо Важлива історико-культурними цінностямі отримавших статус археологічніх заповідніків. Це решение є чіннім и сегодня.

Сейчас годину Визначи Межі восьми археологічніх заповідніків: парку-музею «Стародавній Київ», Міхайлівської гори, району Видубицький монастир и Звірінецькіх печер, гори Щекавіці, урочища Церковщина, Кітаєва у межах городища и трьох курганних груп, Пірогівського та Хотівського городищ.

Разом Із ЦІМ, Було Визначи Межі трьох археологічніх зон: перша з них охоплює теріторію історічного центру міста (до неї включені Поштова площа, Володимирський узвіз, вул. Трьохсвятительська, вул. Костельна, Майдан Незалежності, вул. Пушкінська, вул. Прорізна, вул. Ярославів Вал, Львівська площа, вул. Бульварно-Кудрявська, вул. Обсерваторна, вул. Кудрявська, вул. Смірнова-Ласточкіна, вул. Верхній и Нижній Вал, вул. Кирилівська (проектна траса), вул. Нижньоюрківська, Схили гір до Кірілівськіх висот, Врубелівській узвіз, вул. О. Теліги, вул. Кирилівська, вул. Оленівська, вул. Набережно-Лугова, вул. Набережно-Хрещатицька.); одного охоплює теріторію КОЛІШНИЙ Мікільського монастиря, третя - Кловський монастиря.

Функціонування археологічніх заповідніків та зон Покликання Сприяти збереженні культурного шару, дере за все на территории ядра Киева X-XIII ст.- Старокіївській горі, яка разом Із горами замкових и ДИТИНКО увійшла до складу парку-музею «Стародавній Київ». Прилягла до неї Михайлівська гора такоже булу включена до археологічного заповідника.

аналогічна ситуация склалось и з горою Щекавицею, де у 1981 р. Було Виявлено давньоруську кам яну церкву XII ст., а в 1992 р. Відкрито великий могильник Х - ХІІ ст., Який Повністю досліджено в 1995 р. Тоді ж, дослідженнямі східної части гори підтверджено Існування тут потужного культурного шару давньоруського годині, что свідчіть про щільність забудови гори и відповідно про ее Важлива роль у структурі міського простору стародавнього Киева.

Поділ, Який БУВ торгово-реміснічім посадом давно Киева, з Огляду на велику глибино залягання тут культурних шарів давньоруської доби, віднесено до археологічної охоронної зони, яка, На Відміну Від заповідної, що не складає суцільного просторова масиву. До охоронної зони такоже увійшлі ОКРЕМІ розрізнені ділянки на Печерську та Схили цибулю янівського плато з боці Подолу до Кірілівськіх висот.

Назад | сторінка 17 з 34 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Формування історичних морфотипов забудови в історії культурного ландшафту м ...
  • Реферат на тему: Свято-Михайлівський собор - один з найкрасивіших історико-культурних пам ...
  • Реферат на тему: Ранньопервісна громада міслівців, збірачів та рибалок за Даними археологічн ...
  • Реферат на тему: Оцінка стану МІСЬКОЇ системі м. Киева
  • Реферат на тему: Функціональні Зони міста