ять азоту від 14 до 18%, т. Е. В середньому близько 16% .Содержание азоту в грунтах залежить від кількості в них гумуса.В кругообігу азоту в землеробстві процеси нітрифікації разом із позитивною грають і негативну роль, тому що утворюються нітрати можуть вимиватися і втрачатися з грунту у вигляді газоподібних продуктів при денітрифікації.
Азот - найважливіший поживний елемент усіх рослин. У середньому його в рослині міститься 1-3% від маси сухої речовини. Він входить до складу таких важливих органічних речовин, як білки, нуклеїнові кислоти, нуклеопротеїди, хлорофіл, алкалоїди, фосфатиди і др.Содержаніе азоту в рослинах істотно змінюється в залежності від виду рослин, їх віку, грунтово-кліматичних умов вирощування культури, прийомів агротехніки та т.д.
Азотні добрива, що надходять в рослини, швидко вже в коренях перетворюється на амінокислоти, з яких потім синтезуються білкові речовини, нуклеїнові кислоти, хлорофіл, вітаміни, алкалоїди та інші сполуки. Тому кращі условия азотного живлення сприяють більш інтенсивному накопиченню цих сполук у рослинах. Для підвищення якості врожаю сільськогосподарських культур важливе значення мають і форми застосовуваних азотних добрив. Залежно від умов мінерального живлення хімічний склад рослин і якість урожаю можуть зазнавати значних змін. Тут потрібно мати на увазі не тільки зміст білка, вуглеводів, жиру, сухих речовин, фосфору, калію, мікроелементів, необхідних для харчування людини, а й забарвлення, розміри плодів, вихід товарної продукції першого або другого сорту, лежкість, смак, запах, придатність для консервування та інші показники якості, характерні для окремих культур або цілей обробітку рослин.
Світова і вітчизняна практика інтенсивного землеробства переконливо показує, що добрива - це матеріальна основа кількості та якості отримуваної рослинницької продукції, джерело біогенних елементів для рослин.
Істотним джерелом непродуктивного витрачання мінеральних добрив, зниження їх позитивної дії є нерівномірний розподіл по поверхні поля і їх сегрегація (розшарування) при транспортуванні і внесенні.
Великий збиток в умовах інтенсивного землеробства завдає ерозія грунту. Вона набуває глобального характеру і вимагає колективних зусиль усіх країн, як і при вирішенні інших проблем охорони навколишнього середовища.
Повна відмова від використання добрив, який іноді пропонується в якості одного з можливих шляхів розвитку сільського господарства, призведе до катастрофічного скорочення виробництва продовольства. Тому єдино правильне рішення даної проблеми - це не відмова від застосування, а корінне поліпшення технології використання азотних добрив, внесення їх в оптимальних дозах і співвідношеннях, правильне зберігання.
Список літератури
Агрохімія. Под ред. В.Г. Мінєєв.- М .: Изд-во МГУ, 2006 - 720с.
Ногіна Н.А. Грунти Забайкалля.- М .: Наука, 1994. - 312 с.
Абашеева Н.Є. Агрохімія грунтів Забайкалля.- Новосибірськ: Наука, Сиб. отд-е, 1 996.
Маладаева М.Р., Л.Л. Убугунов, Н.Є. Абашеева. Самостійна робота з агрохімії.- 2-е вид., Перераб і доп.- Улан-Уде: Вид-во ФГТУ ВПО БГСХА, +2006.
Агрохімія. Под ред. Б.А. Ягодина.- М .: Колос, 2002. - 584с.
Агроекологія. В.А. Черніков та ін .;- М .: Колос, 2002. - 536с.
Батудаев А.П., Бохіев В.Б. Сівозміни адаптивного землеробства Бурятії: Методичні рекомендації.- Улан-Уде: Вид-во БГСХА, 2004. - 58с.
Кирюшин В.І. Екологізація землеробства і технологічна політика.- М .: Изд-во МСХА, 2003. - 473 с. азотне добриво врожайність грунт
Абашеева Н.Є., Маладаева М.Р., Убугунов Л.Л. та ін. Основи застосування добрив у землеробстві Бурятії: Навчальний посібник.- Улан-Уде: Вид-во БГСХА, 2002. - 247 с.
Мінєєв В.Г. Екологічні проблеми агрохімії.-М .: Изд-во МГУ, 1988.
Кореньков Д.А. Агроекологічні аспекти застосування азотних
добрив.- М .: Агропрогрес, 1999..
Єфімов В. Аідр. Система застосування удобреній.-М .: Колос, 2003.
. Убугунов Л.Л., Убугунова В.І., Пьянкова Н.А. Грунти Бурятії.-Улан-Уде, +1997.
Донських І.М. Курсове та дипломне проектування за системою добрива.- М .: Колос, 2002. - 144 с.