равління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) і Світовий продовольчої програми (МПП), які займаються здійсненням програм надання гуманітарної допомоги в чотирьох таборах біженців в алжирському Тіндуфі. 27 січня 2002 Вільям Лейсі Суінга провів у Касабланці консультації з високопосадовцями УВКБ, метою яких було обговорення прикордонних заходів зміцнення довіри. 13-14 лютого 2002 Спеціальний представник Генерального секретаря ООН по Західній Сахарі перебував з робочою поїздкою у Нуакшоті, де провів переговори з президентом Мавританії Маауйі ульд Сіді Ахмед Тайя. Одночасно з цим він обговорив ряд гуманітарних проблем з представником УВКБ в Мавританії. 20 і 21 березня 2002 Вільям Л.Суінг в супроводі командувача Силами МООНРЗС знову відвідав алжирський район Тіндуф, провівши там переговори з Мохаммедом Буалі, високопоставленим представником Фронту ПОЛІСАРІО, які займаються питаннями оборони, і Емхаммедом Хаддад, координатором Фронту при МООНРЗС. 31 березня і 4-5 квітня відповідно Вільям Л.Суінг відвідав Марокко і Алжир і мав зустрічі з керівниками цих країн 11 . Таким чином, незважаючи на жорстку позицію ООН, насамперед Джеймса Бейкера, підтриманого Кофі Аннаном, щодо необхідності посилення заходів по врегулювання спору навколо Західної Сахари, Місія ООН з проведення референдуму на цій території в особі її глави і Спеціального представника Генерального секретаря ООН продовжувала досить інтенсивні контакти з конфліктуючими сторонами, вирішуючи нагальні завдання тактичного характеру.
На тлі зусиль ООН, з одного боку, надати тиск на сторони, залучені в западносахарского конфлікт, з метою примусити їх проявити добру волю в пошуку шляхів виходу з переговорного тупика і, з іншого боку, забезпечити хоча б мінімальний рівень підтримки миру в регіоні ні Марокко, ні Алжир, ні Фронт ПОЛІСАРІО не продемонстрували готовності до взаємних поступок. Більше того, можна відзначити певні кроки щодо нагнітанню напруженості в суперечці навколо Західної Сахари. Так, 27 лютого 2002 р. Президент Алжиру Абдельазіз Бутефліка відвідав табори біженців під Тіндуф, де зустрівся з керівництвом Фронту ПОЛІСАРІО і брав участь у святкуванні 26-ї річниці проголошення Сахарський Арабської Демократичної Республіки. Це подія примітно тим, що вперше з часу виникнення таборів западносахарского біженців в 1976 р. їх відвідав голова алжирського держави. Відповіддю на цей крок стала поїздка короля Марокко Мохаммеда VI в територію, де він відвідав міста Даклі і Ель-Аюн. У цій поїздці марокканського монарха супроводжували члени уряду, які провели у Даклі засідання свого кабінету, яке вперше було скликано в території і на якому головував король Мохаммед VI. Потім, зупинившись в Ель-Аюні, де також розташована штаб-квартира МООНРЗС, марокканський король виступив з телевізійним зверненням, в якому повідомлялося про створення нового агентства соціального та економічного розвитку території 12 .
Нездатність вирішення спору щодо Західної Са...