уть здійснити утворюються гази:
= Qp + RT (n '- n),
де n '- число молей газу до реакції;
n - число молів газу після реакції;
R - універсальна газова постійна;
Т - температура, 0ДО.
Експериментально теплоту згоряння вугілля визначають (за ГОСТ 147 - 74) шляхом спалювання навішування аналітичної проби вугілля в калориметричних бомбі (при постійному об'ємі) в середовищі стисненого кисню, насиченого водяною парою, і у визначенні кількості теплоти, що виділилася при згорянні вугілля, а також при утворенні і розчиненні у воді сірчаної та азотної кислот в умовах випробування вугілля.
Наважку вугілля поміщають в чашечку, располагаемую всередині калориметричній бомби, заповненої киснем під тиском 25 - 30 кг/см2 і з'єднаної з запалом тонкої (діаметр 0,1 - 0,2 мм) дротом, за допомогою якої , пропускаючи електричний струм, підпалюють наважку.
Знаючи вагу спаленого вугілля і кількість води в калориметричному посудині, спостерігаючи підвищення її температури, обчислюють теплоту згоряння Qas вугілля. p align="justify"> Слід враховувати, що при спалюванні вугілля в топках міститься в ньому вода переходить у пар, що віддаляється разом з топковим газами, несучи з собою приховану теплоту пароутворення, в бомбі ж пара конденсується.
Вміщені у вугіллі сірка і азот в бомбі окислюються і утворюють сірчану і азотну кислоти з виділенням деякої кількості тепла. У топках цього не відбувається - горючі сполуки сірки у вугіллі утворюють сірчистий газ, що минає разом з продуктами згоряння вугілля. p align="justify"> Азот само не окислюється і видаляється з топки у вигляді інертного газу. Тому в отримані результати аналізу вносять поправки на приховану теплоту пароутворення в топках і теплоту утворення кислот в бомбі. p align="justify"> Калориметрична установка
В
а б
Рис.7. Калориметричні бомби: а - Самоуплотняющіеся; б - несамоуплотняющаяся
Калориметрична установка для визначення теплоти згорання складається з власне бомби, калориметрического посудини з мішалкою, оболонки для теплової ізоляції, контрольно-вимірювальної апаратури і допоміжних приладів. Застосовують самоуплотняющіеся і несамоуплотняющіеся бомби. p align="justify"> Самоуплотняющіеся бомба (рис.7, а) складається зі склянки 1, кришки 2, накидної гайки 3 з накаткою, металевого кільця
і ущільнюючого гумового кільця 5. Кришка з кільцями завінчівается від руки накидною гайкою, чим досягається попереднє ущільнення бомби. При подачі на бомбу стисненого кисню надлишковий тиск його піднімає кришку вгору, стискаючи гумове кільце. Цим досягається гарне самоущільнення бомби. p align="justify"> Вхідний штуцер бомби закривається само...