сових активів здатна привести до кризової ситуації. Ряд економістів пропонує зорієнтувати фінансові змінні безпосередньо. Однак на відміну від ціни леполаганія інфляції дуже складно визначити кількісні параметри фінансової стабільності. Тому важко передбачити, коли зміна цін фінансових активів почне загрожувати фінансовій стабільності. p align="justify"> Одним з важливих Таргет в сучасних умовах є сукупна заборгованість в даній країні, що включає борги держави, фірм і населення. Ряд економістів вважає, що показник заборгованості більш точно характеризує стан фінансової сфери, ніж грошова маса або ставка відсотка. Населення і фірми здатні збільшити свій платоспроможний попит за рахунок кредитів. Центральні банки не в змозі безпосередньо контролювати обсяг кредитів. Показник сукупної заборгованості більш повно характеризує обсяг пропозиції грошей, ніж традиційні показники - грошова маса або ставка відсотка. [3; 285]
Проблеми грошово-кредитної політики
Грошово-кредитна політика має ряд достоїнств. Вона відносно вільна від політичного тиску. Їй властива певна гнучкість. p align="justify"> У XXI в. здійснення грошово-кредитної політики стає все більш складною справою. Нерідко центральні банки в економічній літературі уподібнюються середньовічним навігаторам. Вони діють у світі з високим ступенем невизначеності, без надійних карт і компасів. Внаслідок затримок з публікацією статистичних даних вони не знають точно, в якій ситуації знаходиться в даний момент економіка. Одним з джерел невизначеності є труднощі, пов'язані зі структурними змінами в економіці (фінансова лібералізація, технологічні зміни, визьшающіе зростання продуктивності праці). Проблеми виникають у зв'язку з кількісною оцінкою розриву між фактичним і потенціальньім ВВП, а також між ним і інфляцією. Практика США та Євросоюзу показує, що перевищення фактичним ВВП потенційного на 1% підвищує рівень інфляції на 0,25-1%. У Японії вплив розриву ще більш невизначено. p align="justify"> Невизначеність також створюється тому, що деякі макроекономічні показники неможливо виміряти. До їх числа відносяться очікування. Між тим вони відіграють важливу роль у визначенні цін фінансових активів, валютного курсу, курсу облігацій, цін на товари та послуги. p align="justify"> Банки першого рівня в останні роки підкреслюють ступінь невизначеності у формулюванні грошово-кредитної політики. Наприклад, визначаються вищий і нижчий межі допустимого рівня інфляції. Прогнозуючи майбутній розвиток економіки, ЦБ розробляють варіанти поведінки макроекономічних показників. Підвищена увага до невизначеності пояснюється ще й тим, що від ЦБ вимагають більшої прозорості в діяльності. Звичайна практика кількісного визначення цінової стабільності зробила життєво необхідним для ЦБ роз'яснення причин можливої вЂ‹вЂ‹невдачі в досягненні оголошених цілей. p align="justify"> Центральні банки деяких країн прагнуть піти від цілепокладання грошових а...