"> Знайдемо опору базового подільника R1 і R2. Задамося струмом дільника
. (7.13)
Розраховуємо значення опорів з урахуванням падіння напруги Uсм = 0,7 В на емітерний перехід кремнієвого транзистора
, (7.14)
. (7.15)
Вибираємо номінальні значення R2 = 6,8 кОм, R1 = 16 кОм.
Необхідний коефіцієнт посилення плеча каскаду з ООС
. (7.16)
Вибираємо із запасом К = 5. При ідеальної симетрії плечей зворотній зв'язок через опір R Е відсутній і при досить великому опорі R ос в ланцюзі емітера коефіцієнт підсилення на середніх частотах дорівнює
. (7.17)
Для коригування коефіцієнта посилення плечей каскаду R ос вибираємо змінним і рівним 510 Ом. Загальне емітерний опір розраховується як
, (7.18)
що відповідає номінальному значенню.
Вхідний опір підсилювача по змінному струму:
. (7.19)
.6 Розрахунок термостабільності схеми
Зміна некерованого струму колекторного переходу
. (7.20)
Температура викликає зсув
. (7.21)
Зміна з температурою в
. (7.22)
Загальна зміна колекторного струму
, (7.23)
Коефіцієнт температурної нестабільності Ns = 4
. (7.24)
Задовольняє умові термостабільності.
.7 Розрахунок опорів і частотних властивостей каскаду з ООС по струму
Далі наведено розрахунок вихідного опору, фактора глибини зворотного зв'язку F, коефіцієнта посилення K 0 * < span align = "justify"> і розрахунок ємності С ВХДІН.
. (7.25)
Постійна часу транзистора:
. (7.26)
Наведена колекторна ємність:
. (7.27)
Постійне колекторної ланцюга
. (7.28)
Постійне ланцюзі навантаження
. (7.29)
Сумарна постійна часу в області верхніх частот
. (7.30)
Верхня частота каскаду без ООС буде дорівнює:
. (7.31)
Коефіцієнт посилення вихідного каскаду без урахування ООС
. (7.32)
Фактор зворотного зв'язку
, (7.33)
. (7.34)
Далі
. (7.35)