ИХ прерогатив, Які Вийшли далеко за Межі тихий Завдання, что їх ставила в ході Війни панівна Верхівка: Було зніщено ровері землеволодіння польських магнатів и шляхти та істотно послаблено Феодальні залежність безпосередніх віробніків від своих власніків, стали помітні Зміни в класового-становій структурі феодального Суспільства, відбувався перерозподіл власніцькіх інтересів у сфере промислового виробництва ТОЩО. Альо це були Тільки відімі ознакой СОЦІАЛЬНИХ здобутків візвольної Війни. Не менше ВАЖЛИВО Значення малі Зміни у глибінь суспільної свідомості селянсько-козацьких мас. Аджея у них істотно порушівся культівованій вікамі панівнім класом стереотип на корінне питання тогочасної епохи - питання землі та Волі. Безпосередній виробник впершись відчув себе господарем становища, здобувши можлівість ПЄВНЄВ мірою вільно розпоряджатіся результатами своєї важкої, віснажлівої праці.
Події візвольної Війни і возз'єднання України з Росією внесли значні Зміни у політичний статус українських земель. У Другій половіні XVII ст. тут зберігаліся певні Особливості військово-адміністративного устрою, податкової системи, Мітні кордонів та ін. Законодавчо ЦІ Особливості закріплювалі так звані «Статті Богдана Хмельницького» від, 21 березня 1654 р. та «Просітельні статьи» від 14 березня 1654 р., відомі в истории як «Березневі статті 1654 р.».
проти «козацька шабля" не зніщіла (і не могла зніщіті) існуючої феодальної системи. Панівній клас - козацька старшина та українська шляхта - уже в Перші повоєнні роки ставши на шлях наступу на Соціальні здобуткі трудящих. Гетьмани І Генеральна старшина, а Слідом за" ними полковники и дрібніші старшини - обозні, судді, пісарі, осавул, хорунжі, сотники - прагнулі в Першу Черга зміцніті Матеріальні основи свого прівілейованого становіща - розшіріті и закріпіті за собою земельні багатства, посісті домінуюче місце в реміснічо-промисловій сфере, торговли и т. п. Паралельно відбувався планомірній наступ, спрямованостей на обмеження, а в перспектіві - залишкові Заборона переходів селян від одного власника до Іншого. Процес обмеження особістої свободи безпосередніх віробніків супроводжувався ЗРОСТАННЯ різніх форм феодальної ренти, чисельність державних повинностей и поборів.
Козацька старшина України, Спираючись у проведенні своєї соціальної політики на царизм, прагнула консолідуватіся з панівнім класом Російської держави, зайнятості повноправне місце на феодальній ієрархічній драбіні. У небуття йшлі часи відносно демократичного козацького влаштую, а феодально-кріпосніцькі Тенденції стали визначальності в усіх сферах економічного ЖИТТЯ І надбудовні інституцій тогочасного Суспільства.
У Другій половіні XVII ст. різко ускладнено Політичне становище українських земель. Шляхетська Польща, що не відмовівшісь від своих великодержавних устремлінь, почав відкриту агресію проти Російської держави. Чи не залиша своих давніх намірів поневоліті Українські землі такоже султанська Туреччина и ее Васал - Кримське ханство. Складаний и напруженного булу внутрішня політична Ситуація. Смерть гетьмана Б. Хмельницького (1657 р.) Розв «язала руки частіні козацької старшини, яка групувалася вокруг КОЛІШНИЙ генерального писаря І. Виговського, что ставши на шлях Відкритої зради інтересів українського народу. У 1660 р. Правобережна Україна вновь попал под владу Речі Посполитої. Тут розпочалася калейдоскопічна зміна маріонетковіх...