дозволяють підприємствам постійно поновлювати виробничий цикл). p>
Третя причина - постійно розширюється асортимент банківських послуг і продуктів дозволяє найбільш раціонально використовувати наявні грошові кошти не тільки юридичним, а й фізичним особам, і цей напрямок банківської діяльності відрізняється підвищеною динамікою.
Важливою причиною підвищення уваги до банківського сектору стало набирає темпи споживче кредитування (у тому числі плани розвитку програм мікрокредитування), яке не тільки підтримує кінцевий споживчий попит населення, але й вносить істотний внесок у підвищення рівня життя населення, відкриваючи широким верствам доступ до товарів тривалого користування, транспортним засобам, індивідуальному житлу.
Нарешті, і це слід підкреслити особливо, - підтримка розвитку економіки з акцентом на банківську сферу є найбільш ринковим методом у порівнянні, наприклад, з якими формами бюджетного фінансування. Адже підприємствам надаються кошти лише під реальні, затребувані ринком проекти, ринкова та оперативна самостійність підприємств при цьому не обмежується, функціонування ринкових механізмів не порушується.
Щоб банки були в змозі виконати свої функції відповідно до покладених на них завданнями, вони повинні відповідати, як мінімум, двом вимогам: мати достатні ресурси і бути фінансово стійкими.
Питання про величину банків, їх ресурсній базі сьогодні дискусійне. Ряд експертів вважає (дана позиція переважає в спеціальній літературі та засобах масової інформації), що російський банківський сектор в цілому, за винятком кількох найбільших банків (наприклад Ощадбанку або Банку Розвитку), недокапіталізований, а отже, не в змозі здійснювати масштабні операції, перш за все з кредитування економіки.
Відповідно до іншої точки зору, банки такі, які масштаби і спектр надаваних ними послуг, а зрештою якими є потреби економіки. Отже, можна припустити, що в міру розвитку економіки будуть рости і масштаби банків, ускладниться їх операційна діяльність. При такому підході банківська система розглядається в системі показників, що враховують динаміку, і не як автономна сфера, ізольована від загальних макроекономічних процесів, а з урахуванням динаміки господарського розвитку і того, що банки у все більшій мірі стають інтегрованою частиною ринкового механізму.
Ця позиція підтверджується статистикою - за останні кілька років, що характеризуються стабільними темпами економічного зростання, банки демонстрували випереджальний розвиток, включаючи активізацію кредитних операцій, в тому числі у виробничі процеси. Розширювався і спектр надаваних банками послуг, якими користуються все більш широкі кола підприємців та населення.
Під стійкістю кредитної організації (у найзагальнішому сенсі) розуміється, що вона, принаймні, в найближчій перспективі, буде в змозі на необхідному рівні виконувати притаманні їй функції. У свою чергу, банк зберігає стійкість, якщо він розвивається відповідно до мінливими і постійно зростаючими потребами економіки. Іншими словами, постійно адаптується до ринкових умов, використовуючи можливості для отримання прибутку і одночасно прагнучи до мінімізації ризиків, які на практиці виступають як вирахування з прибутку.
При цьому важливою умовою забезпечення стійкості банківської системи є дії регулятора...