мічної оптимізації, де в якості мети виступає збереження і поліпшення якості природного середовища та здоров'я людини при отриманні високого прибутку виробництва.
Механізмами здійснення екологічної політики в Криму можуть бути:
1) єдина технологічна політика, орієнтована на зниження ресурсо - і енергоємності виробництва, раціональне використання вторинних ресурсів;
2) структурні зміни, спрямовані на відповідність природно-ресурсного потенціалу Криму його соціально-економічної спеціалізації;
3) створення комплексної системи (економічної, юридичної і т.д.) раціонального природокористування;
4) інвестиційна підтримка сучасних ефективних «чистих» технологій.
Таким чином, для Криму застосовна тільки така стратегія сталого розвитку, яка дозволяє зберігати природу, відновлювати порушену середовище проживання і використовувати найбільш цінні відновлювані ресурси.
Важливим фактором регулювання меж використання ресурсів Криму є встановлення екологічних обмежень з визнанням неможливості розширення природно-ресурсного потенціалу півострова. Запорукою успішного втілення концепції сталого розвитку Криму є усвідомлення населенням гостроти екологічних проблем, яке досягається шляхом екологічної освіти та виховання, загальної інформованості, пропаганді здорового способу життя.
В цілому, екологічна стратегія Криму може бути сформульована таким чином - поліпшення якості навколишнього середовища до норми, підвищення ефективності природокористування при ліквідації суперечностей між наявним природно-ресурсним потенціалом і типом його використання на тлі стійкого економічного розвитку регіону [3].
Таким чином, нагальна необхідність сьогоднішнього дня - формування регіональної еколого-економічної концепції розвитку Криму, яка, закріплена в законодавстві, змогла б зупинити екологічна криза біля небезпечної межі і дати поштовх до здійснення програмних цілей сталого розвитку.
III.2 Рішення проблем раціонального використання природних ресурсів
Для Криму поновлювані ресурси-це природні рекреаційні та біологічні ресурси, обумовлені якістю навколишнього середовища. Як і скрізь - це вода річок, озер і підземних водоносних горизонтів, відновлювальна завдяки її круговороту в природі. Це грунтово-кліматичні умови Криму, що дозволяють культивувати економічно ефективні сорти рослин. Ці поновлювані ресурси при нераціональному використанні, насамперед при забрудненні навколишнього середовища, можуть перетворитися на невідновлювані, що спостерігається практично повсюдно. Яскравий приклад - Сиваш, прибережні води Чорного та Азовського морів, засолені і підтоплені внаслідок нераціонального зрошення сельскохоз землі тощо
У відповідності зі сказаним, модель природно-господарського комплексу Криму, що відповідає раціонального природокористування, повинна враховувати такі види господарської та природоохоронної діяльності:
1. Розвиток рекреаційної системи Криму (Південний берег та інші райони, що володіють цілющими природними умовами);
2. Розвиток туристської системи Криму з облаштуванням маршрутів, охороною і вивченням пам'яток природи та археології;
3.В промисловості - перехід на наукомісткі, маловідходні, ресурсозберігаючі технології;
4. У сільському господарстві - перехід, де це доцільно, на культивування нетрадиційних та аборигенних видів сільськогосподарських росли...