ння, робітники - 34,8%, чиновники и службовці - більш 54%.
Таким чином, до кінця 90-х рр. соціальна структура в Німеччині значний змінілася. Если Кількість зайнятості у Первін секторі (сільське и лісове господарство, рибальство) ще в 1970 р. Складанний 8,5% самодіяльного населення, то в 1997 р.- Всього 3%. Це означає, что в Економічній структурі країни смороду відійшлі далеко на задній план. Кількість зайнятості у вторинно секторі (добувна и переробна промисловість) ще в 1950-1970 р. зростан (з 42,3 до 49%), но потім стала неухильного зніжуватіся ї у 1997р. склалось 34,8%. Зато все БІЛЬШОГО значення набуває третина сектор (торгівля, транспорт, сфера послуг, маркетинг). У 1 970 р. Кількість зайнятості у ньом Складанний 43%, а в 1997 р.- Вже 63% и продолжает рости.
Відповідно до ціх процесів уряд Шредера заявивши про заохочення розвитку малих и Середніх підприємств, что забезпечують у Німеччині 80% усіх робочих Місць.
За Першів два года перебування у власти" червоно-зелена коаліція НЕ домоглася значний Успіхів ані в реформі податкової системи, ані в реформі Пенсионного забезпечення. Їх передбачало здійсніті, починаючі з 2001 р. Зато введень за настійною Вимогами" зелених екологічний податок на бензин віклікав Бурхливий Обурення населення. У силу про єктівніх умів коаліція продовжіть Власне Кажучи ту ж" Ремонтно політіку, что и Колишній уряд Коля. У ряді земель СДПН втратила політічну владу. Та й сама партія переживає не Кращі часи. У ній склалось две течії:" модернізаторське на чолі зі Шредером і" традіціоналістське », очолюване Лафонтеном. Розбіжності между ними досяглі такого ступенів, что в березні 1999 р. Лафонтен демонстративно залиша посаду міністра фінансів, а восени опублікував нашумілу книгу «Серце б ється ліворуч» з різкімі нападками на канцлера за проведень ним курс" тотальної економії и відмову від традіційного для соціал-демократії принципом" соціальної справедлівості. У партии запанувала атмосфера розбратів и взаємніх обвинение.
У цілому ж за перший Термін перебування при власти соціал-демократов і" зелених, на мнение дослідніків, дуже мало позитивних змін сталося в стране. Тому у 2 002 р. ситуация напередодні віборів булу очень складним. Врешті-решт праворуч булу вірішена декількома факторами. По-перше, населення підтрімало Шредера з питання про війну в Іраці. Шредер заявляв, что Німеччина НЕ підтрімає Цю войну, даже у тому випадка, если мандат на військову операцію надасть ООН. По-одному, велику роль відігралі Швідкі и компетентні Дії Уряду во время повені у багатьох містах Німеччини на качана 2002 р. Крім того, не у всех віборців віклікала сімпатію особа кандидата ХДС/ХСС на посаду канцлера Едмунд Штойбера.
У результате на ВИБОРИ до бундестагу у вересні 2002 р. СДПН получила 251 місце, ХДС/ХСС - 248," зелені - 55, ВДП - 47." Червоно-зелена коаліція змогла утріматі владу в своих руках.
Література
1. Німецька історія в новий і новітній час. У 2-х т./Ред. кол .: С.Д. Сказкин, Л.І. Гинцберг, Г.Н. Горшкова, В.Д. Ежов.- М., 1970.- Т.2.
2. Єжов В.Д. Від «холодної війни» до розрядки. Нариси про Федеративній Республіці Германіі.- М., 1978.
. Леволкіна Л.П. Федеративна Республіка Німеччини (1949-1969 роки) .- Володимир, 1990.
. Політичні зрушення в країнах Заходу (кінець 70-х - 80-ті роки)/Відп. ред. С.П.Перегудов.- М., 1989.
. Урьяс Ю.П. Механізм державної влади в ФРГ.- М., 1988.
. Федоров В.П. ФРН: економіка та економічна діпломатія.- М., 1977.
. Федоров В.П. ФРН: 80-і роки: нариси суспільних звичаїв.- 2-е вид.- М., 1988.