в порівнянні з збільшенням цін на вироби обробної промисловості;
Гј брак спеціальних знань і досвіду роботи в сфері експорту більшості українських підприємців, а також недостатнє координування їх діяльності на зовнішніх ринках;
Гј збереження елементів дискримінації українських експортерів за кордоном, застосування методів обмежувальної ділової практики, в Зокрема картельних угод для витіснення чи недопущення України на перспективні, ємні ринки (зокрема деякі країни прийняли ряд антидемпінгових заходів, спрямованих проти України: за 2002р. ЄС прийняв 8 таких заходів, США - 5, Канада - 3, Чилі, Туреччина і Колумбія - по 2; що, втім, було виправдано, якщо врахувати, що у вказаний період світові ціни на коксівне вугілля, наприклад, досягали 56,3 дол США, а українське вугілля коштував тільки 23,6 дол США) [7; 13];
Гј недостатній розвиток вітчизняних систем сертифікації і контролю якості експортної продукції на фоні значного посилення останнім часом вимог до споживчих та екологічних характеристикам, а також до безпеки продукції, яка реалізується на ринках промислово розвинених країн;
Гј норми українського законодавства, що закріплюють відповідальність постачальника за недоброякісну продукцію, не відповідають принципам, прийнятим у міжнародній практиці. p> Гј висока енергоємність зорієнтованих на експорт областей (металургії, хімічної промисловості) є причиною Залежно експорту від поставок імпортних енергоносіїв, не дає можливості направляти валютні надходження від експорту на технологічне оновлення виробництва, посилює залежність від Росії.
У рамках заходів з удосконалення зовнішньої торгівлі країни насамперед слід змінити структуру експорту в напрямі збільшення частки кінцевої продукції в загальному обсязі експорту; також важливо підвищити ефективність експортних операцій; відновити присутність на традиційних ринках і зміцнити позиції на нових перспективних ринках; удосконалити державне регулювання зовнішньої економічної діяльності. Дуже важливим є і привабливість України для приватного капіталу. Необхідно шукати представників міжнародного бізнесу, які захочуть інвестувати свої кошти в розвиток української економіки, оскільки вони привезуть в республіку своє обладнання, технології, робочі місця, відкриють нові експортні можливості. p> Враховуючи весь комплекс факторів, які визначають стан і перспективи розвитку українського експорту, назріла необхідність формування цілісної системи заходів державного стимулювання експорту.
15. Білорусько-українське співпрацю.
Білорусько-українські відносини розвиваються динамічно, перш все, в торговельно-економічній сфері. "Якщо виділяти конкретні галузі, в яких співробітництво здійснюється найбільш інтенсивно, я б, насамперед, назвав продукцію білоруського тракторо-і автомобілебудування, холодильники і телевізори, які користуються попитом в Україні. Що стосується поставок з Україна, то це продукція металургії, хімічної промисловості,...