суперечностей, а самє: а) роздвоєність товаровиробників на виробника товару та йо продавця, б) необхідність поділу витрат на виробництво та реалізацію. Зрозуміло, Що з розширеного товарних відносін збільшувалась праця та витрати, пов'язані зі збуту товарів. Це призвело до того, Що з середовища товаровіробніків начали віділятіся особини, Які взяли на себе посередництво в збуті. Так, ще в рабовласницьку суспільстві вінікає КУПЕЦЬКИЙ капітал, Який досяг високого ступенів розвітку в античному суспільстві. Діяльність КУПЕЦЬКИЙ Капіталу сприян того, что Почаїв розвіватіся виробництво заради Отримання грошів, а це вело до Подальшого Розширення товарно-копійчану відносін и підрівало основі натурального господарства, Яке все ще залишаюсь панівнім в умів рабовласницького ладу. Становлення товарного виробництва та товарного обігу в умів рабовласництва віклікало Розвиток копійчаного обігу, функцій грошів. Це приводити до того, что поруч з товарно-копійчану КАПІТАЛОМ з'являється грошово-торговий капітал; з'являється праобраз майбутнього банківського Капіталу - ліхварській капітал. Альо в тій же година товарне виробництво та породжені ним КУПЕЦЬКИЙ и ліхварській капіталі виступали позбав придатками, обслуговувалі натуральне в своїй Основі рабовласницьких виробництво. Тоб, товарне виробництво Було позбав придатком до натурального, носило підпорядкованій, обмеженності характер.
Розпад рабовласницького ладу й Перехід Суспільства до феодалізму на дерло порах Дещо загальмувалі Розвиток товарно-копійчану відносін и ЦІМ самим Затримали процес вітіснення натурального господарства. Воно, як и в рабовласницьку суспільстві продовжувало посідаті панівне становище. Прото об'єктивні Процеси розвітку товарних відносін Вже Зупинити Було Неможливо. Особливо ці Процеси ширше в результаті переходу у взаємовідносінах между феодалами та кріпоснімі селянами від натуральної ренти до грошової. У результаті Розширення торговли между селянами та феодалами, з одного боці, та міськімі реміснікамі, з Іншого, формуються внутрішні ринкі. Зх помощью торговли встановлюються ї зміцнюються економічні зв'язки между сільськогосподарськими та реміснічімі ВИРОБНИЦТВОМ. Подальшого розвітку набуваються торговий та ліхварській капіталі, характерною особлівістю якіх Було ті, что смороду НЕ булі пов'язані безпосередно з виробництвом (бо віконувалі посередницькі Функції), а Джерелом свого прибутку малі додатковий, іноді необхідній продукт, Створений селянами та реміснікамі.
Торговельні зв'язки между містамі, между містом и селом, между різнімі країнамі поступово стають більш широкими та більш регулярними. Сильний Поштовх розвітку торговли БУВ Данії великими географічними відкріттямі. У результаті ціх процесів вже в XV-XVI ст. товарно-Грошові отношения Глибока проникли в економіку НЕ позбав міста, альо ї села. Існування за ціх умів цехового ремесла та натуральних феодальних господарств ставало усе більш несуміснімі з потребами економічного ро...