ктора виражається також у підриві існувала тисячоліття практики кочового скотарства, більшість методів якого було спрямоване на обмеження можливих втрат, а не на максимізацію доходу. Таким чином, цінні природні пасовища, особливо в країнах Сахеля, через нераціональних дій людини перетворюються на пустелю. p> Ще одним каталізатором процесів опустелювання стало широке використання тракторів і інший потужної сучасної сільськогосподарської техніки, яка руйнує тонкий родючий шар грунтів посушливих і напівпосушливих зон. За підрахунками програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), на початку 21 століття людство ризикує позбутися 1/3 всіх земель, придатних для сільського господарства. Так, катастрофічні посухи в країнах Африки в 1983-84гг. були не тільки страшним лихом для населення охоплених ними країн, а й тривожним сигналом для всього людства. Вони з новою силою звернули увагу всієї спільноти на глобальну загрозу настання порожні-ні, яке відбувається не тільки в Африці, але і в інших регіонах Землі. За деякими оцінками, пустеля Сахара наступає на південь зі швидкістю 5-8 км на рік. На землі щорічно 6 млн. га превраща-ються в пустелю. p> Вирішити цю проблему можна шляхом переходу до більш інтенсивних систем землеробства і насадження лісів. Це вимагає величезних капіталовкладень, які навряд чи здійсненні за рахунок внутрішніх накопичень африканських країн. У створенні перепони наступу пустель має бути зацікавлене все світове співтовариство. p> Вирішити цю проблему можна шляхом переходу до більш інтенсивних систем землеробства і насадження лісів. Це вимагає величезних капіталовкладень, які навряд чи здійсненні за рахунок внутрішніх накопичень африканських країн. У створенні перепони наступу пустель має бути зацікавлена ​​всю світову спільноту. p> Великої шкоди довкіллю завдають відходи від виробничої діяльності челове-ка, а також побутові відходи. Прояви цього - дим і газ з труб підприємств, вихлопи автомобіл-лей, хімікати. Забруднення навколишнього середовища мало місце і в минулому. Але сьогодні воно досягло загрозливих масштабів. Про це свідчать наступні дані:
щорічно в результаті спалювання палива в атмосферу надходить близько 20 млрд. т. двоокису вуглецю;
в річки скидається приблизно 160 куб. км промислових стоків;
в грунти вноситься понад 500 млн. т. мінеральних добрив і близько 3 млн. т. отрутохімікатів, 1/3 яких змивається поверхневими стоками у водойми;
обсяг промислових відходів становить 10 млрд. т. на рік;
обсяг забрудненої води на 2000р. зріс у 10 разів;
вуглекислого газу в атмосферу щоденно вибрасива6ется 5 млрд. т. - приблизно по тонні на кожної людини.
Як наслідок, людство зіткнулося також з гострою проблемою пошкодження озонового шару планети. Австралійські фахівці стверджують, що кожен відсоток втрати озонового шару означає зростання ракових захворювань на 2%. p> При цьому особливу заклопотаність виявляє населення Європи, так як найбільша загроза зм...