урядів Англії та Франції позитивну відповідь на поставлені питання. Однак хід переговорів у Москві остаточно переконав Радянський уряд у небажанні західних країн співпрацювати з Радянським Союзом в організації колективної безпеки. Разом з тим до цього часу стала цілком реальною загроза антирадянського змови Англії та Німеччини. У разі неотримання відповіді від радянської сторони на пропозицію укласти пакт про ненапад) уряд Німеччини було готове укласти антирадянський союз з Англією. p align="justify"> серпня Гітлер звернувся з особистим посланням до І. В. Сталіну, запропонувавши йому прийняти 22 серпня міністр закордонних справ Німеччини для підписання пакту про ненапад. У той же день Гітлер направив секретне послання Чемберлену, в якому висловлював готовність у відповідь на англійські пропозиції повідомити свої міркування щодо укладення В«англо-німецького союзуВ». З відповіді Гітлера випливало, що Чемберлен запропонував домовитися про союз з Німеччиною. 21 серпня з Берліна повідомили, що Герінг готовий зустрітися з Чемберленом. 22 серпня Чемберлен направив послання Гітлеру, в якому виражалося згоду В«обговорити більш широкі проблемиВ». У зв'язку з цим Галіфакс записав у своєму щоденнику, що В«ведуться необхідні приготування для прибуття Герінга в середу 23-гоВ». Під час перебування Герінга в Англії малося на увазі обговорити англійські плани, В«підтвердження яких, - зазначав Галіфакс, - ми очікуємо з БерлінаВ». p align="justify"> У сформованій обстановці у Радянського Союзу не залишалося іншого вибору, як стати на шлях забезпечення своєї безпеки в індивідуальному порядку і підписати 23 серпня 1939 р. радянсько-німецький договір про ненапад. Укладення цього договору не входило в зовнішньополітичні плани Радянського Союзу. В«Не тому перервалися військові переговори з Англією і Францією,-справедливо заявив радянський нарком оборони в інтерв'ю для друку,-що СРСР уклав пакт про ненапад з Німеччиною, а навпаки, СРСР уклав пакт про ненапад з Німеччиною в результаті, між іншим, того обставини , що військові переговори з Францією і Англією зайшли в глухий кут у силу непереборних розбіжностей В».
Правильність і обгрунтованість такого рішення Coветского Союзу визнали багато державні діячі Заходу і історики, далекі від марксистських поглядів. Колишній французький міністр авіації П. Кот писав, що в результаті лінії Англії та Франції на зрив переговорів в Москві В«Радянському уряду не залишалося нічого більше, як вибирати між підписанням радянсько-німецького пакту або нападом на його країну за несприятливих умовВ».
Як в 1918 р. зважаючи ворожої політики західних держав Радянська Росія виявилася вимушеною укласти Брестський мир, так і в серпні 1939 р. Радянський Союз був змушений укласти радянсько-німецький пакт зважаючи на ту ж ворожої політики Англії і Франції , хоча Радянський Союз робив все можливе, щоб мати пакт про колективну безпеку з Англією і Францією.
П...