о переорієнтації банків на роботу на міжбанківському ринку на шкоду вкладенню кредитних ресурсів у реальний сектор економіки. Тому Національний банк вводить обмеження для комерційних банків за сукупним обсягом міжбанківських кредитів (причому як виданих так, так і отриманих) залежно від розміру власного капіталу (не більше 100% від власного капіталу).
Учасниками ринку МБК в РБ є комерційні банки, небанківські кредитно-фінансові організації і Національний банк.
Банки можуть виступати на ринку МБК в ролі кредиторів (активні операції) і в ролі кредитоотримувачів (пасивні операції).
Система МБК точно так само, як і вся банківська система, функціонує на двох рівнях. Перший рівень відображає рух коштів між Національним банком і комерційними банками; другий рівень - між комерційними банками. При цьому комерційний банк може залучити кредит іншого банку безпосередньо або через посередника (інший банк, фондову біржу, брокерську контору та ін.)
Міжбанківське кредитування носить в основному короткостроковий характер, є оперативним по способі надання засобів, відбувається в рамках кореспондентських відносин банків і може являти собою дорогий в порівнянні з іншими джерелами кредитний потенціал банку.
Вільними кредитними ресурсами, як правило, розташовують фінансово стійкі банки.