Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Мережа особливо охоронюваних природних територій області

Реферат Мережа особливо охоронюваних природних територій області





егіональної системи ООПТ існує необхідність розробки розвитку ООПТ Оренбурзької області на тривалий період, що включає нові підходи до збереження ландшафтного та біологічного різноманіття. У зв'язку з цим бачаться кілька основних напрямків територіальної охорони природи.

Модернізація мережі природних резерватів. Найбільш перспективним в Оренбурзькій області представляється формування єдиної мережі дрібних і середніх ООПТ. Критеріями при виборі ділянок повинні служити: типовість об'єктів для регіонів, їх унікальність, наявність загрози екосистемам або видам, цінність об'єкта як притулок для збереження генофонду. Близько розташовані території можна включити до складу одного резервату.

При організації нових ООПТ необхідно орієнтуватися на категорію природних парків, які, на відміну від заповідників, не тільки вирішують проблеми збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, але й забезпечують реалізацію потреб людини у відпочинку, туризмі, духовному збагаченні, науковому пізнанні та просвітництві.

В умовах лісостепу і степу при формуванні просторової структури агроландшафту особливого значення набуває принцип поляризації, згідно з яким межі ключових, еталонних, характерних і рідкісних територій природних об'єктів, з їх буферними зонами повинні забезпечувати незалежність від антропогенних та інших випадкових впливів. Досвід організації та функціонування природних резерватів в степовій зоні свідчить про те, що унікальні можливості для збереження біорізноманіття складається в буферних зонах. Тому без будь-яких витрат і збільшення офіційної площі заповідників буферні зони можна включити в актив заповідного фонду. Для степової зони особливо важливо здійснити охорону біологічного та ландшафтного різноманіття, передбачає гармонійну трансформацію одиночних степових заповідників в екологічну мережу.

Оптимізація режимів природокористування. Заповідний режим в степових резерватах може бути пасивно заповідним і активно заповідним. На відміну від пасивного заповідного режиму з повним невтручанням, активний режим передбачає відновлення відсутніх компонентів екосистем. Для степових екосистем відсутньою компонентом, є копитні тварини, помірний випас яких - умова збереження дереново-злакових степів. Природоохоронне пристрій може передбачати й інші види режимів: вибіркове сінокосіння, випас різних видів тварин, обмежений по стоків.

Облік історико-культурної цінності.

Важливу групу природних резерваторов степової зони повинні скласти урочища і місцевості мають історико-культурне, науково-просвітницьке значення. Вони є вагомим приводом для музеєфікації окремих ділянок степового ландшафту.

Етичні та естетичне ставлення до охоронюваним і природним територіям.

Організація і функціонування ООПТ неминуче супроводжується обмеженням окремих видів природокористування, або вилученням земель по природоохоронні потреби. Але можливі втрати компенсуються екологічними, науковими та естетичними функціями, виконуваними природними резервами.

При плануванні мережі ООПТ слід звернути увагу на оцінку і збереження пейзажно-естетичних властивостей ландшафту і його етнічних елементів. Багато видів живих істот так само як і ландшафти тепер можуть часто існувати лише на заповідних територіях.

Удосконалення системи ООПТ області.

Підготовлений звід особливо охоронюваних природних територій Оренбурзької області розглядаються як попередній матеріал про природний розмаїтті регіону. Але до теперішнього часу офіційно затверджені пам'ятники природи фактично не узяті під охорону держави через відсутність спеціалізованих інспекцій.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


1. Чібілев А.А; Павлейчік В.М; Чібілев А.А. (мол.) «Природна спадщина Оренбурзької області: особливо охоронювані природні території». Оренбург: Уро РАН, Друкарський дім «Дімур», 2009. - 328с.

. Чібілев А.А; Тишков А.А; Левикін С.В. «Бузулукський бір»: еколого-економічне обґрунтування організації національного парку. Єкатеринбург інститут степу Уро РАН, 2008р.

. «Бузулукський бор». Географічний атлас. Чібілев А.А. Орен. обл. М., Оренбург 1999р 65с. Чібілев А.А; Мусихин Г.Д; Петрищев В.П .; Павлейчік В.М; Сивохіп Ж.Т.

. «Геологічні пам'ятки природи Оренбурзької області». Оренбурзьке книжкове видавництво 2000р.

. «Червона книга Оренбурзької області». М; Оренбург кн. Видавництво, 1998р 176с.

. Біологічний заказник обласного значення «Светлінскій»/Колектив авторів./Под ред. В.Ф. Куксанова Оренбург, 2008р


Назад | сторінка 19 з 19





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Мережа особливо охоронюваних природних територій Ульяновської області
  • Реферат на тему: Оцінка використання особливо охоронюваних природних територій в екологічном ...
  • Реферат на тему: Державний контроль у галузі організації та функціонування особливо охоронюв ...
  • Реферат на тему: Значення, стан та охорона ООПТ Брянської області
  • Реферат на тему: Екологічне проектування особливо охоронюваних природних територій