ає те, що це погляд людей, що дивляться на процес з боку. Але така "зовнішня" позиція не дає можливості відповісти як мінімум на два типи питань, постійно виникаючих, коли звертаєшся до конкретної історії книжкової справи. По-перше, це обставини, пов'язані з тими чи іншими подіями на книжковому ринку, про які обізнаний був тільки світ самих книгопродавців. По-друге - залишаються проясненими мотиви дій тих чи інших персонажів, і, в результаті, ми не можемо відповісти на багато питань, пов'язаних, наприклад, з характером відносин "продавець - покупець". Так, до цих пір дискутується питання про "феномен Смирдина" - яким чином виходець з низів тогочасного суспільства (син сукнороба) А.Ф.Смірдін зміг не тільки стати авторитетним книжковим торговцем і видавцем, а й збирати в стінах свого магазину людей настільки різних поглядів і позицій, що їх присутність в одному місці сучасникам уявлялося неймовірним (на відомому новосіллі у Смирдина за одним столом сиділи Ф.Булгарін і О.Пушкін).
Необхідно послідовно розповісти про всіх найбільш видатних антикварів, про які до нас дійшли точні відомості.
Антикварне книжкове справа почалася в Росії у XVIII столітті. Але ми так мало знаємо XVIII століття. Ми зовсім не знаємо, хто складав бібліотеки для знаменитого діяча по освіті Н.І. Новікова, або для не менш знаменитого бібліографа Євгена Волховітінова, а що вони у них були, і великі, це нам відомо достеменно. Ми мали б тільки самі уривчасті відомості і про наше першому (якщо він справді перший) КНИГОПРОДАВЦІВ-антиквар Ігнатії Ферапонтович Ферапонтове, якби Калайдовіч не подарував нас про нього книжкою, випущеної в 1811 році. А тим часом це була чудова людина свого часу і для нас він особливо дорогий, так як з нього починається ера не лише московського, а й всеросійського, так би мовити, професійного антикваріату. Професора Московського університету Барсов, Сіньковський, Баузе користувалися зібраними Ферапонтово коштовностями для своїх вчених досліджень. Колекціонери гр. А.І. Мусін-Пушкін, гр. Ф.А.Толстой, П.Л. Бекетов через нього збагачували свої збори. Проф. Баузе, найбільший з збирачів того часу, зобов'язаний Ферапонтово багатьма коштовними придбаннями і серед них знаменитим В«ПрологомВ», писаним статутним листом на пергаменті у Великому Новгороді в 1229 році, Біблією Скорини і багатьма іншими. p align="justify"> Діяльність І.Л. Силіна (1837-1893) почалася з 1853 року. Він більше цікавився пам'ятками іконографії, в яких, був глибоким і загальновизнаним знавцем, але поряд з цим збирав і стародавні рукописи і стародруки. Через його руки пройшло друге погодінська збори стародруків. Йому ж належала знаменита лицьова тямуща псалтир 1551 року, писана в Москві за велінням Грозного. Воно надійшло до бібліотеки Єгорова, а нині знаходиться в Румянцевском Музеї. Його зібрання рукописів і пам'яток давньоруського мистецтва було виставлено в 1889 році на VIII Археологічному з'їзд...