ю встановлено, що для підтримки пластового тиску на одному рівні при законтурному або внутріконтурного заводнении в пласт слід закачувати 1,6-2,0 м 3 < span align = "justify"> води на кожну тонну извлекаемой нафти. При вилученні разом з нафтою пластової води враховується і її обсяг. Якщо потрібно підвищити пластовий тиск, обсяг нагнітається води збільшують.
Число нагнітальних свердловин при заводнении пластів визначається тиском заданого обсягу закачиваемой води на середню поглинальну здатність однієї свердловини при оптимальному тиску нагнітання. Тиск нагнітання визначається типом наявного насосного обладнання. Тиск на вибої нагнетательной свердловини становить:
В
де Рзаб - тиск на вибої свердловини; р н аг - тиск на ви-кіде насоса; p span> C f - тиск на забій стовпа води в свердловині, рт р - втрати тиску на тертя в трубах від насоса до забою свердловини (р т р визначаються за відомими формулами гідравліки).
Застосування законтурного або внутріконтурного заводнення з метою заповнення пластової енергії, що витрачається при відборах нафти з пласта, дозволило в значній мірі інтенсифікувати процеси розробки нафтових покладів: стало можливим різко збільшити темпи відбору нафти із пластів і тим самим скоротити терміни їх розробки при забезпеченні високих кінцевих коефіцієнтів їх нафтовіддачі. При цьому нафтові поклади стали розробляти за розрідженим сеткам свердловин, тобто зі значно меншим числом свердловин на одиницю площі, ніж при системах розробки без застосування законтурного заводнення. Якщо на старих бакинських, грозненських та інших родовищах раніше на одну свердловину доводилося від 1 до 4 га, рідко до 8 га нафтоносної площі, то зараз на більшості нових родовищ ступінь ущільнення складає від 12 до 60 га і вище на одну свердловину.
На родовищах, розроблюваних за допомогою законтурного заводнення, високий рівень поточного видобутку нафти зберігається тривалий час і тільки на останніх етапах розробки знижується до мінімуму.
При заводнении нафтових пластів в якості робочого агента можуть бути використані води як поверхневих водойм (річки, моря, озера), так і глибинних водоносних горизонтів, а також пластові води, які добуваються з надр разом з нафтою. Так, на всіх морських родовищах і родовищах, розташованих поблизу моря, для закачування в пласт використовується морська вода. Для родовищ, розташованих у районах з добре розвиненою системою річок, для заводнення пластів зазвичай застосовується річкова вода, відбираєма безпосередньо з річок або з артезіанських свердловин, що розміщуються в заплаві цих річок. p align="justify"...