иробництва. p align="justify"> Непрямі витрати спочатку збираються на відповідних збірно-розподільчих рахунках, а потім включаються в собівартість конкретних виробів за допомогою спеціальних розрахунків розподілу. Вибір бази розподілу обумовлюється особливостями організації і технології виробництва і встановлюється галузевими інструкціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції. p align="justify"> У другій частині роботи була дана коротка організаційно-економічна характеристика аналізованого підприємства - ВАТ В«КузбасенергоВ». Підприємство розпорядженні достатні ресурси для успішної адаптації до ринкових умов, випускає конкурентноздатну продукцію. За розглянутий період підприємством було отримано прибуток від реалізації продукції, а рівень рентабельності за цей період збільшився на 14%. У цілому ж підприємство володіє достатнім рівнем фінансової міцності, щоб успішно продовжувати роботу на ринку продукції харчової промисловості. Аналіз непрямих витрат на виробництво продукції в ТОВ В«ПринтВ» представлений у другому розділі. На підприємстві, протягом останніх трьох останніх років чітко простежується зростання суми непрямих витрат. питома вага непрямих витрат у складі витрат на виробництво продукції на підприємство останні п'ять років зростає, причому максимальний темп зростання був досягнутий в 2010 році.
Також дано аналіз шляхів зниження непрямих витрат на підприємстві, що аналізується.
Найбільш важливим моментом у вивченні такого показника, як собівартість є розгляд факторів, що впливають на показник і визначення основних напрямків щодо зниження собівартості. Від того, як вирішує підприємство дане питання залежить отримання найбільшого ефекту з найменшими витратами, зростання накопичень, економія трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Собівартість відображає велику частину вартості продукції і залежить від зміни умов виробництва і реалізації продукції. Тому істотний вплив на рівень витрат роблять техніко-економічні фактори виробництва. Це вплив виявляється в залежності від змін у техніці, технології, організації виробництва, в структурі і якості продукції і від величини витрат на її виробництво. Звідси випливає, що виявлення резервів зниження собівартості має спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного і організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв'язків; а також усіх складових собівартості.
Систематичне зниження собівартості забезпечує не тільки зростання прибутку підприємства, а й дає державі додаткові кошти як для подальшого розвитку суспільного виробництва, так і для підвищення матеріального добробуту населення.
Список використаної літератури
. Федеральний бюджет на 2011 рік// Федеральний закон від 13 грудн...