вової спільності німецького вченого Ф. К. фон Савіньї. Надалі ідеї Савіньї розвинені в роботах німецьких учених Л. фон Бара, Є. Цітельмана; французького вченого А. Пілле; голландського юриста Т. Ассера; латиноамериканських вчених В. Гольдшмідт, А.А. Альвареса, А.С. де Бустаманте і Сірвен та ін. Уніфікацію міжнародного приватного права вивчали фахівці в галузі порівняльного правознавства: зарубіжні вчені - М. Ансель, Р. Давид, А.Х. Саїдов, К. Цвайгерт і Х. Кетц; російські автори - С.С. Сафронова, Ю.А. Тихомиров, А.А. Тілле та ін.
Уніфікацію міжнародного приватного права в рамках інтеграційних об'єднань досліджували російські вчені-юристи - А.А. Маковська, Л. Недєлін, Г.А. Пакерман та інші. Тим не менш, наявні роботи вітчизняних і зарубіжних учених найчастіше стосуються тільки окремих аспектів даного процесу. Вони присвячені або докладного вивчення тільки однієї із сучасних уніфікацій (наприклад, Принципів міжнародних комерційних договорів УНІДРУА), або теоретичному осмисленню лише деяких аспектів проблеми (наприклад, методів уніфікації) без залучення достатньої емпіричної бази. Більше того, процес інтеграції держав у Європейський Союз привів до активізації процесів уніфікації МПП в державах - учасницях ЄС, дружніх їм країнах, та й самому ЄС. Це супроводжується появою великої кількості нових уніфікованих норм. Одним з найважливіших кроків на шляху до створення єдиного європейського МПП стало прийняття в нашому столітті цілого ряду регламентів і директив, що містять уніфіковані колізійні та матеріальні: регламенти «Рим I» (2008), «Рим II» (2007), «Рим III» (2010), «Брюссель I» (2001), «Брюссель IIа» (2003), Принципи європейського договірного права (1999), доповнені в 2002 р третій главою та ін.
Таким чином, кодифікація та уніфікація МПП на сучасному етапі являє собою безперервний правотворческий процес, спрямований на зближення правових систем, що вимагає постійного систематичного наукового дослідження даної проблеми
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу джерел вивчити уніфікацію міжнародного приватного права в рамках Європейського Союзу.
У відповідність з поставленою метою вирішуються такі завдання:
вивчити поняття уніфікації права, її типи та види;
досліджувати історичний шлях формування європейського права;
проаналізувати законодавство ЄС, спрямоване на уніфікацію приватного права;
вивчити існуючі в рамках Європейського Союзу проекти з уніфікації права;
виявити основні проблеми та переваги уніфікації для Євросоюзу;
сформулювати висновки за виконану роботу.
Структурно робота складається з вступу, трьох розділів, які відповідають поставленим завданням і висновку.
При підготовці роботи використовувалися нормативно-правові акти Європейського Союзу, міжнародні правові акти, науково-навчальні статті та монографії, публікації спеціальній періодичній пресі.
Об'єкт дослідження - правотворча діяльність ЄС.
Предмет дослідження - процес уніфікації в ЄС на сучасному етапі
Методологія дослідження. Теоретико-методологічною основою роботи є положення і висновки, поняття і визначення, що містяться в міжнародних документах, наукових працях російських і зарубіжних вчених, інший науковій літературі з досліджуваної проблеми, а також в законодавчих актах Європейського Союзу.
Для формування емпіричної бази дослідження були використані статистичні дані та інші матеріали міжнародних організацій, установ ЄС.
Методика дослідження. У роботі активне застосування отримали методи міждисциплінарного дослідження, що дозволило розглянути і вивчити проблему не тільки з правової точки зору, але і з політичної.
Метод вивчення документів в галузі міжнародних відносин, міжнародного права та світової політики використовувався для приготування законодавчої бази для продуктивного і достовірного дослідження проблеми.
При аналізі процесів уніфікації в ЄС використовувався діалектичний принцип, який розглядає процеси згідно причинно-наслідкового обумовленості у всій їх складності, суперечливості і різноманітті.
Використання системного аналізу дозволило дослідити багатосторонність тісної правового співробітництва країн-членів ЄС у взаємозв'язку внутрішніх і зовнішніх факторів, показати їх взаємовплив і взаємозалежність.
Історичний метод дозволив розглянути систему взаємовідносин між державами, членами ЄС крізь часовий простір.
Науково-практична значимість дослідження полягає в тому, що отримані результати дослідження можуть внести певний вне...