· у Вашингтоні 2 червня 1 911 р.,  
 · у Гаазі 6 листопада 1925 р., 
  · у Лондоні 2 червня 1 934 р., 
  · у Лісабоні 31 жовтня 1958 р., 
  · у Стокгольмі 14 липня +1967 р., 
  · змінена 2 жовтня 1 979 р. 
  Переважно більшість стран ратіфікувала Стокгольмському редакцію, но в Деяк ще діють лондонській и Лісабонська редакции. Конвенція Відкрита для всіх держав. Приєднання до Конвенції Тягном за собою Визнання ряду ее Положень и одержании встановлюваніх нею перевага. 
  Парізькій союз, Заснований на підставі Конвенції, має Асамблеи и Виконавчий комітет. Членом Асамблеї є Кожна країна-член Союзу, яка прієдналася прінаймні до адміністратівніх и заключний Положень Стокгольмському акту (1967 р). Члени виконавчого комітету обіраються з числа членів Спілки, за вінятком Швейцарии, яка є членом виконавчого комітету ex officio. 
  У Завдання Асамблеї входити підготовка дворічної програми и бюджету Секретаріату ВОІВ в части, что стосується Парізького союзу. 
  Право вільного Приєднання до Конвенція Надано всім державам. Ратіфікаційні грамоти або акти про Приєднання повінні здаватіся на зберігання Генеральному директору ВОІВ. 
  У Українському законодавстві Статус Паризької конвенції про охорону промислової власності (Парізька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1 883 року. Ліга Націй; Конвенція, Міжнародний документ від 20.03.1883) прописаність документом 995_123, чинний, поточна редакція набрання ЧИННОСТІ для України МІЖНАРОДНОГО договором від 25.12.1991 [1] 
				
				
				
				
			  Статус Конвенції прописаність документом 995_a84, поточна редакція Прийнято від 15.07.2002 [2] 
  . Загальна характеристики становища Паризької конвенції про охорону промислової власності 1 883 р. 
  міжнародний науковий конвенція власність 
  Конвенція стосується вопросам промислової власності в самому широкому СЕНСІ слова, включаючі патенти, товарні знаки, промислові зразки, Корисні моделі (Різновид «малих» патентів, передбачення у законодавстві Деяк стран), фірмові найменування (найменування, вікорістовувані при здійсненні промислової або комерційної ДІЯЛЬНОСТІ), географічні вказівки (вказівки джерела походження и найменування Місць походження) i пріпінення недобросовісної конкуренції. 
  Основні положення Конвенції діляться на три категорії: 
 ) національний режим, 
 ) право пріорітету, 
 ) ЗАГАЛЬНІ правила. 
  1) Положення Конвенції про національний режим передбачають, что Стосовно охорони промислової власності Кожне з Договірніх держав зобов'язане надаваті громадянам других Договірніх держав тієї ж ОБСЯГИ охорони, Який вона надає своим громадянам. Правова охорона, что надається Конвенцією, такоже пошірюється на громадян держав, что не беруть доля в ній, если смороду мают місце проживання або реальне и діюче промислове або комерційне підприємство в договірній державі. 
  2) Конвенція предполагает право пріорітетав относительно патентів (а такоже корисних моделей, в тихий випадка, коли Такі існують), знаків и промислових зразків. Це право означає, что на підставі правильно оформленої Першої заявки, поданої в одному з Договірніх держав течение Певного рядок (12 місяців для патентів і корисне моделей, 6 місяців для промислових зразків и знаків), заявник может просити охорону в будь-якому з других Договірніх держав. Такі подальші заявки вважаються Поданєв в ту ж дату, что и перша заявка. Іншімі словами, смороду мают ПРІОРИТЕТ (звідсі Термін «право пріорітету») перед заявками, поданими в зазначену период на тій самий Винахід, корисностям модель, знак або промисловий зразок іншімі особами. Крім того, Такі подальші заявки, в силу того, что смороду засновані на першій заявці, чи не схільні до впліву якої-небудь події, что МАВ місце в цею период годині, такого, як опублікування Винаходи чі продажів виробів, в якіх втіленій відповідній промисловий зразок або Які позначені відповіднім знаком. Одне з найважлівішіх практичних Перевага цієї норми Полягає в тому, что Заявника, бажаючі отріматі охорону в кількох странах, що не зобов'язані подаваті всі свои заявки одночасно, а мают у своєму розпорядженні Термін у 6 або 12 місяців, щоб вірішіті, в якіх странах смороду бажають отріматі охорону, и належности чином підготуваті свои Дії, необхідні для одержании охорони. 
 ) Конвенція встановлює ряд загально правил, Які повінні Дотримуватись всіма Договірнімі державами. Найбільш Важлива з них є следующие: 
  (а) Відносно патентів: патенти, Виданих в різніх Договірніх державах на один и тієї самий Винахід, що не залежався Одне від...