кому обліку всі вищеназвані імена витрат є синонімами. Відносно видів витрат необхідно відзначити те, що склад витрат різноманітний: одні з них безпосередньо пов'язані з виробничою діяльністю; інші виникають поза виробничого процесу; що стосується третього витрат, то необхідно лише визначити їх майбутню доцільність витрачання або порівняти з аналогічними витратами конкурентів. Тому прийнято говорити, що в управлінському обліку для різних цілей менеджменту використовують різні види витрат [4; 122].
Велике значення для правильної організації обліку витрат має їх науково обгрунтована класифікація. Витрати на виробництво групують за місцем їх виникнення, носіями витрат і видам витрат.
За місцем виникнення витрати групують по виробництвам, цехам, ділянкам та іншим структурним підрозділам підприємства. Таке групування витрат необхідна для організації обліку за центрами відповідальності та визначення виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
Носіями витрат називають види продукції (робіт, послуг) підприємства, призначені для продажу. Це угрупування необхідна для визначення собівартості продукції [3; 76].
За видами витрати групуються: по економічно однорідним елементам і за статтями калькуляції.
Для здійснення функцій контролю та регулювання в управлінському обліку розрізняють регульовані і нерегульовані витрати. Особливу увагу тут приділяють коригуванні витрат з урахуванням фактично досягнутого обсягу виробництва, т. Е. Складанню гнучких кошторисів.
Необхідно відзначити, що в зарубіжній практиці класифікація витрат за економічними елементами має основний характер, регламентується законодавством і системами національних рахунків, а класифікація витрат по калькуляційних статтях носить допоміжний характер. Звідси, в системі бухгалтерської інформації споживані у виробництві ресурси повинні не тільки враховуватися на конкретному бухгалтерському рахунку, але в обов'язковому порядку містити код економічного елемента витрат на виробництво.
Традиційна угрупування витрат за елементами і калькуляційними статтями витрат у навчальній літературі розширена і представляється у вигляді класифікації витрат. При цьому класифікація (як спосіб розподілу досліджуваних явищ з яких-небудь істотних ознаками) дозволяє глибше вивчити категорію витрат, вибрати найбільш їх оптимальний вигляд залежно від цілей управління загалом і витратами зокрема.
В управлінському обліку класифікація витрат дуже різноманітна і залежить від того, яку управлінське завдання необхідно вирішити. До основних завдань управлінського обліку відносять [8; 122]:
розрахунок собівартості виробленої продукції і визначення розміру отриманого прибутку;
прийняття управлінського рішення і планування;
контроль і регулювання виробничої діяльності центрів відповідальності.
Вирішенню кожної з названих завдань відповідає своя класифікація витрат. Так, для розрахунку собівартості виробленої продукції і визначення розміру отриманого прибутку витрати класифікують на [9; 137]:
вхідні і минулі;
прямі і непрямі;
основні і накладні;
входять у собівартість продукції (виробничі) і позавиробничі (періодичні чи витрати періоду);
одноелементні і комплексні;
поточні і одноразові.
Вхідні витрати - це ті кошти, ресурси, які були придбані, є в наявності і повинні принести доходи в майбутньому. У балансі вони відображаються як активи. Якщо ці кошти (ресурси) протягом звітного періоду були витрачені для отримання доходів і втратили здатність приносити дохід, то вони переходять у розряд минулих. У бухгалтерському обліку минулі витрати відображаються за дебетом рахунка 90 «Продажі». Таким чином, що входять витрати є синонімом терміна «витрати», а минулі - тотожні поняттю «витрати». Витрати - це частина витрат, понесених підприємством у зв'язку з отриманням доходу [4; 78].
Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом конкретних видів продукції, і їх можна безпосередньо (прямо) віднести на собівартість. Такими витратами найчастіше бувають витрати на сировину, матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, основну заробітну плату виробничих робітників і т.п.
Непрямі витрати не можна безпосередньо включити в собівартість, так як вони одночасно беруть участь у виробництві всіх видів продукції. До таких витрат належать витрати управлінського характеру, а саме загальновиробничі і загальногосподарські [10; 60]. У будівництві під непрямими витратами розуміють витрати з експлуатації будівельних машин і механізмів, як...