чини присутності. Загальне правило: на початкових стадіях дослідження - більш високий ступінь включеності спостерігача, при перевірці гіпотез - більш формальне спостереження. Чи не структурализованного називається такий вид спостереження, при якому дослідник не визначає заздалегідь, які саме елементи досліджуваного процесу, явища, ситуації він буде спостерігати; береться об'єкт в цілому або його основні складові. Завданням не структурализованного спостереження зазвичай є уточнення меж об'єкта і його основних елементів, їх значимості і взаємозв'язків. Примірний перелік значущих характеристик об'єкта спостереження: спостережувані (скільки, хто, їхні взаємини, ролі в ситуації, зв'язок між ними, структура угруповань); обстановка (де, якого роду поведінка ситуація заохочує, якого роду поведінка слід очікувати); мета (чи є формальні чи неформальні цілі, заради яких зібралися члени групи, сумісні вони чи антагоністичні); форми (зразки) поведінки (що і як робиться, стимули, напруженість, тривалість, емоційність, ефект тієї чи іншої форми поведінки); частота виникнення і тривалість ситуації, її типовість і т. д. При структурализованного спостереженні дослідник заздалегідь визначає, які з елементів (аспектів) спостережуваного процесу є найбільш значущими з точки зору завдань дослідження, і зосереджує свою увагу на них. Завдання - систематичний опис ситуації або перевірка робочої гіпотези. Застосовується практично у всіх видах досліджень. Визначаючи значущі елементи ситуації на основі вже наявної про об'єкт інформації, дослідник створює систему категорій, що дозволяє фіксувати результати спостереження, т. Е. Наявність, відсутність і інтенсивність прояву значущих елементів ситуації в тих термінах, в яких передбачається згодом вести аналіз первинних даних. Самоспостереження - особливий вид спостереження, при якому індивід (об'єкт спостереження) фіксує ті чи інші акти свого (групового) поведінки за програмою, запропонованою дослідником (автохронометраж, щоденник, автобіографія і т. П.)
. Проблеми надійності та умови достовірності спостереження. Вимоги до спостереження
Однією з неодмінних умов правильного сприйняття і тим більше практичного використання статистичної інформації, кваліфікованих висновків і обгрунтованих прогнозів є знання статистичної методології вивчення кількісної сторони соціально-економічних явищ, природи масових статистичних сукупностей, значення та пізнавальних властивостей показників статистики , умов їх застосування в економічному дослідженні.
В даний час перед статистичної наукою встають актуальні проблеми подальшого вдосконалення системи показників, прийомів і методів збору, обробки, зберігання та аналізу статистичної інформації. Це має важливе значення для розвитку і підвищення ефективності автоматизованих систем управління, створення автоматизованих банків даних, розподільних банків даних і т.д., які в свою чергу могли б сприяти створення автоматизованої системи комерційної інформації (Аски).
Статистична робота полягає в тому, щоб зібрати числові дані про масові явища, обробити їх, представити у формі, зручній для аналізу, проаналізувати й інтерпретувати отримані результати.
Збирання даних лежить в основі всього дослідження. Від якості використовуваних даних, від їх достовірності і точності залежить достовірність результатів аналізу. Люди по-різному ставляться до статистичної інформації: одні не сприймають її, інші беззастережно вірять, треті згодні з думкою англійського політика Б. Дізраелі (1804-1881): Є брехня, є зухвала брехня, а є статистика. Однак йому ж належить наступне твердження: в житті, як правило, досягає успіху більше той, хто розпорядженні кращу інформацію.
На будь-якому рівні і в будь-якій сфері ефективність використання статистики в чому визначається якістю вихідних даних.
Звідки можна взяти статистичні дані?
Статистичні дані можуть бути насамперед отримані з різних публікацій. Багато даних призводять Журнал Комерсант, газети Економіка і життя, Діловий світ, Фінансова газета і т.д.
Якщо немає відповідних даних до статистичних збірниках, то можна отримати їх самим, тобто провести статистичне спостереження - науково організований збір даних. У системі державної статистики не менше третини всього обсягу робіт пов'язано з отриманням даних.
Ким б і коли б ні проводилося статистичне спостереження, воно має бути організовано за певними правилами, дотримання яких дозволяє забезпечити надійну основу статистичного дослідження.
Збирані дані повинні відповідати двом вимогам: достовірності та порівнянності. Достовірність - це відповідність даних того, що є насправді. Вся методика, організація та техніка проведення статистичного спостереження повинні бути націлені на заб...