танції будуть потрібні до 2020 року для задоволення прогнозованого попиту.
Енергетична політика Великобританії спрямована на подальший розвиток енергетичного ринку країни і підтримання на ньому високого рівня конкуренції. У цьому зв'язку спостерігається збільшення числа компаній-постачальників газу і виробників електроенергії, вживаються заходи щодо подальшої приватизації та реорганізації вугільної промисловості. Крім того, необхідно відзначити велику увагу до подальшого поліпшення становища в галузі енергоефективності та енергозбереження, а також екологічних стандартів британської енергетики, особливо у зв'язку із зобов'язаннями в рамках Кіотського Протоколу.
Енергетична політика країни розробляється і здійснюється урядом Великобританії, в якому основну роль грає Міністерство торгівлі та промисловості (МТП), в рамках якого є підрозділи енергетичного профілю. Питаннями енергоефективності займається Міністерство охорони навколишнього середовища. Міжнародні аспекти енергетичної політики здійснюються МТП та Міністерством закордонних справ і співдружність, де функціонує спеціалізована департамент зі співпраці у сфері екології, енергетики і науки. Крім того, в МЗС Великобританії сформований відділ енергетичних ресурсів країн Каспію і Центральної Азії. Координація здійснюється на рівні кабінету міністрів, офіційних комітетів, а також міжвідомчих робочих груп.
Оцінюючи основні цілі та завдання зовнішньої енергетичної політики країни, слід зазначити, що вона проводиться відповідно до ключовими положеннями колективної енергетичної політики, особливо у сфері енергетичної безпеки країн-членів МЕА. Великобританія грає в Агентстві одну з провідних ролей. Крім того, Великобританія проявляє певну активність у розвитку та вдосконаленні енергетичної безпеки в рамках ЄС. Необхідно також відзначити активну роль Лондона з підготовки та проведення зустрічі міністрів енергетики «великої вісімки» з проблем глобальної енергетики в Москві. Великобританія підписала Енергетичну хартію і Договір до неї.
Британський уряд велику увагу приділяє дипломатичному супроводу діяльності провідних транснаціональних компаній з розширення доступу до ресурсно-сировинної базі в зарубіжних країнах. Британські компанії вельми активно беруть участь в освоєнні нафтогазових родовищ норвезького сектора Північного моря. Крім того, вони зберігають міцні позиції в традиційних регіонах британського впливу, насамперед у країнах Перської затоки. Зокрема, за рекомендацією британської дипломатії «Royal Dutch/Shell» і «BP» відновили своє представництво в Тегерані. У той же час, незважаючи на наявність інтересів в Іраку, Лондон поки повністю підтримує жорстку лінію США в ООН з санкцій щодо Багдада.
Лондон є одним з центрів формування світової енергетичної політики. Тут розташовані представництва найбільших компаній світу, нафтова біржа, а також провідні аналітичні центри глобальних досліджень в області енергетичної політики. У цьому зв'язку необхідно відзначити Королівський інститут міжнародних відносин (Chatham House), під егідою якого проводяться серйозні дослідження в області світової енергетичної політики і дипломатії.
Розвиток енергетичного діалогу Росія-Великобританія
У Росії вельми активні компанії «Royal Dutch/Shell» і «BP». Зокрема, підтримкою з боку уряду користується діяльність «BP» з освоєння газоконденсатного Ковиктінського родовища в Сибіру спільно з компанією «Сиданко». Дуже активна також і компанія «Royal Dutch/Shell», яка є стратегічним партнером «Газпрому». Інтереси Росії в розвитку енергетичного співробітництва з Великобританією пов'язані з залученням інвестицій, багатого технологічного та управлінського досвіду британських компаній.
За обсягом інвестицій (не рахуючи проекту BP-ТНК) Британія займає четверте місце після Німеччини, Кіпру та США. При цьому, як і у випадку з Кіпром, Нідерландами, Люксембургом або Швейцарією, також входять в десятку найбільших інвесторів в російську економіку, мова, в основному, йде про російських же грошах, реінвестованого через різні фірми на райських податкових островах Гернсі, Джерсі і Мен.
Британці не квапляться вкладати гроші, подібно німцям, французам або шведам, в споживчу сферу або сектор послуг. Їхні інтереси, в основному, сконцентровані на нафті і газі.
Проект «Північний потік» є вражаючим досягненням: джерело життєвої сили для всіх сучасних економік - енергія, проходить шлях довжиною в 1224 км з центру Росії до Європи. У результаті підвищаться гарантії поставок енергії торговим партнерам Росії і стабільність попиту для російської економіки.
Великобританії відмінно відомо, наскільки важливі хороші зв'язки з Європою. До відкриття газопроводу «Північний потік» Великобританія бул...