чає сезонність туризму, ритмічність туристичних потоків;  
. територіальна нерухомість більшості видів ресурсів, яка обумовить тяжіння рекреаційної інфраструктури і потоків до місць їх концентрації; 
 . порівняно низька капіталомісткість і невисока вартість експлуатаційних витрат, що дозволяє досить швидко створювати інфраструктуру і отримувати соціальний та економічний ефекти, а також самостійно використовувати окремі види ресурсів; 
 . можливість багаторазового використання при дотриманні норм раціонального природокористування та проведення необхідних заходів щодо рекультивації та благоустрою [6]. 
  За походженням природні рекреаційні ресурси підрозділяються на фізичні, біологічні, енергоінформаційні. 
  Фізичними рекреаційними ресурсами є всі компоненти неживої природи, віднесені до фізико-географічних ресурсів: геологічні, геоморфологічні, кліматичні, гідрологічні, термальні. 
  Енергоінформаційні рекреаційні ресурси являють собою поля ноосферної природи, службовці факторами аттрактивности місцевості або ландшафту і позитивно впливають на психофізичний (емоційне і духовне) стан людини. Цей тип ресурсів є основою для розвитку культурного та релігійного туризму. 
  Під біологічними рекреаційними ресурсами розуміються всі компоненти живої природи, включаючи грунтові, фауністичні, флористичні [4]. 
    Глава 2. Оцінка рекреаційних ресурсів: основні поняття і підходи  
   Оцінка рекреаційних ресурсів - складний дослідний процес, що відображає відношення між суб'єктом і об'єктом raquo ;, тобто між людиною і елементами навколишнього його природного середовища або середовища в цілому, а так само відображення зв'язку між взаємодіючими об'єктами. 
  Процедура оцінювання складається з декількох обов'язкових етапів: 
 . Виявлення об'єкта оцінки - природних елементів, їх компонентів та властивостей; 
				
				
				
				
			 . Виявлення суб'єкта оцінки, з позиції якого ведеться оцінювання; 
 . Формулювання критеріїв оцінки, які визначаються масштабом, метою дослідження і властивостями суб'єкта; 
 . Розробка параметрів оціночних шкал; 
 . Отримання приватних і інтегральних оцінок [10]. 
  Складність оцінки території для цілей рекреації полягає в тому, що для різних видів рекреаційної діяльності необхідні різні ресурси та умови. Так, для зимової рекреації велике значення має висота снігового покриву, для курортно-лікувальною рекреації першорядним є наявність бальнеологічних і лікувальних ресурсів і т.п. В одних випадках перевага віддається плоскому рельєфу (розміщення садів і дач), в інших - гірському (гірськолижний спорт, альпінізм та ін.). До основних видів рекреаційної діяльності відносяться: рекреаційно-оздоровча (прогулянкова, пляжно-купальна рекреація, некатегорійні туристичні походи та ін.), Спортивно-оздоровча (всі види аматорського спорту), рекреаційно-пізнавальна (екскурсії в природу і по культурно-історичних місцях) і рекреаційно-промислова (полювання, риболовля, збір ягід, грибів, гербаріїв та ін.). Навіть у межах однієї групи рекреаційних занять необхідні часомвзаємовиключні природно-кліматичні умови. Іншими словами, кожен вид рекреаційної діяльності вимагає особливу угруповання оцінюваних чинників і особливе прочитання їх значення. При цьому увагу слід приділяти не тільки позитивним raquo ;, а й негативним чинників, які можуть обмежити або навіть виключити використання території в рекреаційних цілях [4]. 
  При розгляді рекреаційних ресурсів найчастіше використовуються два види оцінок: якісна і кількісна. 
  Кількісна оцінка включає в себе: 
 ) показники обсягу запасів, необхідних для визначення потенційної ємності територіальних рекреаційних систем, оптимізації навантажень; 
 ) показники площі поширення ресурсів, сприятливих для рекреаційного використання, встановлення меж санітарних округів; 
 ) тривалість комфортного сезону використання рекреаційних ресурсів, що визначають сезонність використання і розвитку туризму. 
  Якісна оцінка рекреаційних ресурсів включає в себе оцінку ступеня сприятливості властивостей, для певного виду або циклу рекреаційних занять: виразність, контрастність, величність, здатність природних рекреаційних ресурсів пробуджувати позитивні емоції [3]. 
  Існує три основних типи оцінювання природних ресурсів: медико-біологічний, психолого-естетичний і технологічний 
  Медико-біологічна оцінка відображає вплив природних факторів на організм людини. Провідну роль тут відіграє клімат. Розроблено ряд методик, що дозволяют...