Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Проектування фазованих антенних решіток

Реферат Проектування фазованих антенних решіток





stify"> межелементние відстань d

Точність виставки променя ?? x, ?? y

Відносне зменшення збудження на краю антени?.

Намалювати схему збудження, вибрати тип випромінювача і розрахувати його характеристики.

Змоделювати малошумний підсилювач з наступними характеристиками:

Робоча частота f=3,75 ГГц

Коефіцієнт посилення Кр? 21дБ

Коефіцієнт шуму Кш? 3,5дБ

КСХН малошумящего підсилювача lt; 1.8


Розрахунок межелементние відстані


Для того, щоб визначити межелементние відстань, скористаємося м'якою формулою:



де? Д - напрям дифракційного максимуму.

Застосування цієї формули обумовлено теоремою перемноження в теорії антен, відповідно до якої повна ДН антенної решітки є твір ДН одного елемента на множник спрямованості решітки. У зв'язку з цим справедливо наступне твердження: якщо один елемент має незначне вивчення в напрямку побічного максимуму решітки, то останній виявиться пригніченим (див. Рис. 2):


Рис. 2 - Вплив ДН елементів АФАР на рівень основного променя і дифракційного максимуму


Для малих секторів сканування ДН елемента решітки можна апроксимувати наступною залежністю:



Щоб визначити дифракційний максимум, скористаємося формулою для ДН елемента:



У цій формулі показник ступеня? може визначений з умови падіння посилення випромінювача на краю сектора сканування? ск на 3 дБ.



При визначенні? Д згадаємо, що при цьому значенні кута виник дифракційний максимум буде «придушуватися» ДН елемента до заданого рівня t=- 19 дБ, що становить по потужності величину порядку 0,0126. Звідси:



Визначимо d:



Розрахунок відносного зменшення збудження на краю антени

З метою зменшення УБЛ застосовується нерівномірне амплітудне збудження типу «косинус на п'єдесталі»:

,, (*)


де I (z) - амплітудне збудження уздовж антени; - поточна координата;

?- Параметр, що визначає відносне зменшення збудження на краю антени; - геометрична довжина антени.

Розподіл для даної залежності I (z) показано на малюнку:


Рис. 3 - Амплітудне розподіл АФАР типу «косинус на п'єдесталі»


Розкладаючи косинус в суму двох експонент, наведемо амплітудний розподіл до суми трьох рівномірних розподілів з лінійно мінливими фазовими зрушеннями, що є членами ряду Фур'є:


, при


де коефіцієнти равниa0=1, а1=а - 1=A/2, а коефіцієнти уповільнення. Множник спрямованості, відповідний розподілу (*), визначається сумою:



де.

Метод, за допомогою якого був отриманий множник спрямованості, в теорії антен називається методом парціальних ДН. Відповідно до цього методу кожному члену ряду, що представляє амплітудно-фазовий розподіл антени, відповідає своя парціальна ДН. Підсумовування трьох парціальних ДН показано на малюнку для випадку? =0,4:


Рис. 4 - Зниження УБЛ при спадающем амплитудном розподілі


Додавання до основної ДН виду двох зсунутих на ±? поправочних ДН з амплітудою?/2 призводить до різкого зменшення УБЛ, сопровождающемуся деяким розширенням головної пелюстки.

Змінюючи значення?, можна знизити рівень найбільшого бічної пелюстки до значень:


t ?? (13 + 13? + 22? 2)

- (13 +13? +22? 2)=t

(13 +13? +22? 2)=- 19

? 2 + 13?- 6=0


Розрахунок кількості елементів


З формули знайдемо Nx:

З формули знайдемо Ny:


Загальне число елементів: N=Nx? Ny=352.


Розрахунок енергетичного потенціалу приємний АФАР


Необхідно з'ясувати, чи можливе використання одноповерхової схеми. Блок схема проходження вхідного сигналу по одному каналу:


Рис. 5 - Структурна схема приймального каналу АФАР


Сумарний коефіцієнт шуму:

(*)


ВелічінаL1 визначається втратами в сполучному кабелі (випромінювача з МШУ), втратами в фільтрі на вході МШУ, сума яких зазвичай становить 0,5? 1,5 дБ (1,1? 1,4 відн. од.), L1=1 дБ=1.26ед.

Значення kш визначається коефіцієнтом шуму МШУ і має достатньо широкий діапазон значень - від 1 до 7 дБ (1,25-5 отн. од.),

ш=3,5 дБ=2,239ед.=21дБ=125,9 од.- Коефіцієнт підсиле...


Назад | сторінка 2 з 5 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Проблеми виникнення потенціалів збудження і спокою. Виникнення, розвиток і ...
  • Реферат на тему: Розрахунок і проектування дзеркальної антени
  • Реферат на тему: Розрахунок дзеркальної антени
  • Реферат на тему: Розрахунок спіральної антени
  • Реферат на тему: Розрахунок дзеркальної антени для РЛС виявлення