ваних грошових фондів держави.
При розробці фінансової політики слід виходити з конкретних історичних умов. Фінансова політика залежить від державного устрою, стадії розвитку, стійкості політичної системи.
Зміст фінансової політики визначається:
· Відповідною теоретичною базою і розробленої на її основі концепцією регулюючої ролі держави в галузі національної економіки та фінансів;
· Розробкою основних напрямів і пріоритетних цілей для досягнення збалансованості макроекономічних показників, що забезпечують пропорційність зростання доходів та видатків держави на поточний період і перспективу;
· Здійсненням практичних заходів щодо реалізації зазначених цілей за допомогою всієї сукупності фінансових інструментів і державних інститутів.
Основними цілями фінансової політики є:
1. Фіскальні цілі, пов'язані з балансуванням доходів та витрат держави.
. Підвищення обсягу та ефективності використання фінансових ресурсів.
. Підвищення добробуту населення країни.
Виходячи з цілей і змісту фінансової політики, виділяють наступні завдання:
§ Забезпечення умов для формування максимально можливих фінансових ресурсів;
§ Організація регулювання і стимулювання економічних і соціальних процесів фінансовими методами;
§ Вироблення інструментів фінансового механізму та його розвиток відповідно до мінливих цілями і завданнями;
§ Створення ефективної і максимально ділової системи оперативного управління фінансами.
Принципами формування фінансової політики держави є:
v Вироблення науково обгрунтованої концепції розвитку фінансів , метою якої є найбільш повна мобілізація фінансових ресурсів, необхідних для задоволення потреб розвитку суспільства. Вона передбачає створення сприятливих умов для розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва, невиробничої сфери та підприємницької діяльності.
v Концентрація частини фінансових ресурсів в централізованих фондах держави. Формування централізованих фондів грошових коштів держави відбувається як на стадії первинного розподілу національного доходу, так і на стадії вторинного його розподілу в формі частини прибутку та доходів населення. Воно здійснюється з метою забезпечення фінансування витрат на утримання уряду, армії, освітніх установ, охорони здоров'я, культури, а також накопичення коштів на будівництво об'єктів загальнодержавного та оборонного призначення.
v Визначення основних напрямків використання фінансових ресурсів держави. Мета вироблення основних напрямків полягає в найбільш ефективному використанні ресурсів шляхом їх розподілу, насамперед, у пріоритетні сфери, а також у соціальну сферу.
v Здійснення практичних дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей, визначення фінансового впливу на розвиток економіки. Реалізація цього принципу пов'язана з ефективним функціонуванням фінансового механізму, який можна визначити як сукупність способів організації фінансових відносин.
v Регулювання фінансових відносин з використанням науково обґрунтованої фіскальної політики. Фіскальна політика - це політика уряду в галузі оподаткування та державних витрат, частина фінансової політики, спрямована на поповнення державної скарбниці.
Фінансова політика включає в себе:
? Бюджетну;
? Податкову;
? Грошово-кредитну;
? Митну;
? Інвестиційну;
? Соціальну.
.2 Види і типи фінансової політики
Існує три основних види фінансової політики:
1) Класична фінансова політика
2) Планово-директивна фінансова політика
3) Регулююча фінансова політика
Виходячи із завдань фінансової політики, провідні економісти поділяють її на три види: політика економічного зростання, політика стабілізації і політика обмеження ділової активності.
Залежно від характеру поставлених завдань фінансова політика підрозділяється на фінансову стратегію і фінансову тактику.