Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Україна в період Великої Вітчизняної війни і післявоєнний період

Реферат Україна в період Великої Вітчизняної війни і післявоєнний період





ій Вітчизняній війни наступна :1-й період - вересень 1939 - 21 червня 1941; 2-й період - 22 Червень 1941 - до листопада 1942 року, коли в Західній Україні були створені національні збройні сили, а під Сталінградом почався розгром фашистів; 3-й період - Грудень 1942 - жовтень 1944. На цьому етапі йшла битва за звільнення українських земель від окупантів; 4-й період - листопад 1944 - серпня 1945 року.

Вже в перші дні війни Червона Армія втратила більше двох тисяч літаків, більше половини танків. На 12 день війни фашисти просунулися від 350 до 600 км на схід. За перші півроку військових дій в полоні опинилися 3,6 млн. радянських військовослужбовців, у тому числі 1,3 млн. українців. Але вже до початку Травень 1942 на фронті знаходилося 5,5 млн. бійців і командирів, а в тилових округах і резерві - ще майже 4,5 млн.

Невдачі СРСР в літньо-осінньої кампанії пояснювалися суперечливою і неточною інформацією що надходить від розвідувальних органів, раптовістю нападу. За липень 1941-1942 р. з України в сухопутну армію призвали 3 млн.185 тис. громадян, в 12 областях сформовано народне ополчення чисельністю 1,3 млн. чоловік, винищувальних батальйонів, куди записалося 160 тис. жителів.

З 11 липня до 19 вересня 1941 тривала оборона Києва, з 5 серпня до 16 жовтня трималася Одеса, с30 жовтня до 4 липня 1942 тривала оборона Севастополя. Керував нею командувач Чорноморським флотом віце-адмірал Октябрський. Але до кінця 1941 р. була окупована майже вся Україна, крім східних районів Харківської, Сталінської областей. Оборонні бої Червоної Армії на українській території закінчилися 22 липня 1942, коли фашисти зайняли місто Свердловськ на Ворошиловградщину.

На захопленій території України гітлерівці, їх союзники встановили В«новий порядокВ», який характеризувався:

а) фізичним і моральним терором проти осіб, що не підкорилися окупантам;

б) руйнуванням продуктивних сил, грабунком матеріальних засобів;

в) кріпосницького типу експлуатацією трудових ресурсів, вивозом до Німеччини молоді на примусові роботи;

г) фашизацією свідомості радянських людей.

Для регіонів Західної України ситуація ускладнювалася тим, що тут в боротьбі за маси перепліталися інтереси окупаційної влади, оунівців, польських націоналістичних і комуністичних сил, учасників більшовицького і націоналістичного підпілля, радянських партизан. Як і на сході України, населення боролися не за ідеї тієї чи іншої політичної партії або руху, скільки за порятунок своїх життів, збереження національних звичаїв і культури.

Територія України виявилася розділеною на кілька окупаційних зон:

1), 1 серпня Східна Галичина була приєднана до Польського генерал-губернаторства;

2) 14-19 липня землі між Дністром і Південним Бугом, Північна Буковина і Бессарабія передані Румунії, їм дано назву Трансністрія. Сюди увійшли Чернівецька, Ізмаїльська, Одеська, південь Вінницької і захід Миколаївської областей.

3) 20 Останнє серпня Создаем рейхскомісаріат В«УкраїнаВ» у складі десяти областей України (Волинь, Правобережжя, Полісся), частини Полтавської і запорізької, південних районів трьох областей Білорусії і півдня Орловщини.

4) Луганська, Сталінська і Харківська області номінально підпорядковувалися адміністрації Коха, але фактично влада належала військовому командуванню.

На службу Німеччині окупанти прагнули поставити індустрію і сільське господарство республіки, проте ці плани здійснилися лише в незначній мірі. В цілому якщо країни Західної та Центральної Європи надали Німеччині товарів та послуг на 26 млрд. доларів (у цінах 1940), то з Радянського Союзу окупанти їх отримали лише на 1 млн. Фашистам так і не вдалося ефективно використовувати Україну як транзитно-ресурсну зону, потрібну для успіху бліцкригу , В основному через власних прорахунків. p> У 1942 р. німецькі економісти розробили В«Іван - програмуВ» - перспективний план освоєння та експлуатації окупованих районів СРСР. Згідно з цим планом, в Україні були істотно розширені посіви соняшнику, лікарських трав, кок-сагиз, на площі 100 тис. гектарів посіяли бавовник. Селянські двори, об'єднані в так звані общинні господарства (фактично це колишні колгоспи), обкладалися податками 12 видів.

З грудня 1941 Науковий інститут праці в Берліні розробляв плани заселення німцями території СРСР до Уралу з таким розрахунком, щоб слов'ян тут залишилося незначна меншість. Зате до 2001 р. на В«звільнених від них територіях мали проживати 90 млн. німців, а населення самої Німеччині зросла б утричі завдяки підвищенню рівня народжуваності та онімечченню слов'янських дітей арійського типу у віці 3 - 7 років, склавши 250 млн.

Щоб відновити економічний потенціал України (при відступі Червоної Армії багато підприємств були підірвані, обладнання вивезено або знищено), 20 німецьких фірм відновили роботу багатьох консервних фабрик, продовольчих підприємств. Звичайно, переважна частина продукції...


Назад | сторінка 2 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Причини військових невдач Червоної Армії у Великій Вітчизняній війні (у пер ...
  • Реферат на тему: Причини військових невдач Червоної Армії у Великій Вітчизняній війні (у пер ...
  • Реферат на тему: Розвиток систем освіти і науки на території БАССР в період Великої Вітчизня ...
  • Реферат на тему: Чисельність спецпереселенців - «колишніх куркулів», призваних у Червону арм ...
  • Реферат на тему: Військові злочини, скоєні на території СРСР у період Великої Вітчизняної ві ...