В            
В  
 В В  В В 
 Гј особисті немайнові відносини, пов'язані з майновими (наприклад, виникають з приводу авторства на твори науки, мистецтва). У цьому випадку майнові відносини похідні від немайнових (право автора на винагороду); 
В  br/>  
В  
В        
В    
  1.1  . Майнові відносини  
  Перше, що кидається в очі, це те, що цивільне право має справу з майновими відносинами. Під майновими звичайно розуміють такі суспільні відносини, які виникають з приводу різного майна в широкому сенсі цього слова. 
  Однак цивільне право регулює далеко не всі майнові відносини, що виникають у нашому суспільстві, а лише певну частину, іменовану майново вартісними відносинами. До майново вартісним відносяться в першу чергу товарно-грошові відносини. Разом з тим слід мати на увазі, що цивільним правом регулюються і такі майнові відносини, які безпосередньо не пов'язані з грошовим обігом і тому їх не можна назвати товарно-грошовими. Наприклад, відносини з обміну речами, даруванню і т.п. p> Майново вартісні відносини відрізняються наступними ознаками: 
  В· по об'єктам - ці відносини виникають з приводу матеріальних благ, що мають вартість, тобто які є товаром і тому мають ціну і обчислюються у грошах; 
  В· по суб'єктам - їх учасники мають відокремлене майно і наділені розпорядчої самостійністю, вони є, як правило, власниками або суб'єктами інших речових прав; 
  В· по змістом - вони є еквівалентно-оплатним, тобто забезпечують отримання матеріальної вигоди обома сторонами. 
  Сфера майнових відносин, регульованих цивільним правом, досить широка - це весь цивільний оборот, який охоплює відносини між громадянами (купівля речей, надання майна в користування, зберігання тощо), між організаціями - юридичними особами та громадянами (договір соціального житлового найму, роздрібна купівля-продаж, договір підряду тощо) за участю держави, а також муніципальних утворень. Особливе місце в предметі цивільного права займають майнові відносини між особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, або з їх участю. p> Цивільне право тим і відрізняється від інших галузей права, що має в своєму розпорядженні унікальним, століттями відпрацьованим юридичним інструментарієм, що забезпечує організованість і порядок у громадському виробництві без безпосереднього дотику з апаратом державного примусу шляхом впливу на економічні інтереси учасників суспільного виробництва. 
				
				
				
				
			  Перехід нашої країни до ринкової економіки з неминучістю призводить до розширення сфери цивільно-правового регулювання майнових відносин, що складаються в різних сферах діяльності. Так, на зміну централізованому розподілу матеріально-технічних ресурсів, здійснюваному в адміністративно-правовому порядку, прийшли біржова, оптова та інші форми торгівлі, регульовані нормами цивільного права. Цивільне право - необхідний елемент саморегулюючого економічного механізму, що назване ринком. Тому в міру становлення ринкової економіки в нашій країні роль і значення цивільного права в житті суспільства неухильно зростатимуть. 
   1.2  . Особисті немайнові відносини  
  Інший складової частиною предмета цивільного права є особисті немайнові відносини - це суспільні відносини, в яких реалізується індивідуальність особистості. [1] Із самої назви випливає, що особисті немайнові відносини мають, по Принаймні, п'ятьма ознаками: 
  В· особисті немайнові відносини виникають з приводу немайнових (духовних) благ, таких, як честь, гідність, ділова репутація, ім'я громадянина, найменування юридичної особи, авторський твір, винахід, промисловий зразок і тощо; 
  В· особисті немайнові відносини нерозривно пов'язані з особистістю що у них осіб. У цих відносинах проявляється оцінка їх моральних та інших соціальних якостей; 
  В· вони є немайновими, так як виникають з приводу благ, які не мають вартості; 
  В· суб'єкти володіють ними від народження чи в силу закону; 
  В· невідчужуваність - В силу закону вони не можуть передаватися іншим особам. p> Таким чином, під особистими немайновими відносинами слід розуміти виникаючі з приводу немайнових благ суспільні відносини, в яких здійснюється індивідуалізація особистості громадянина або організації за допомогою виявлення і оцінки їх моральних та інших соціальних якостей. 
  Так, якщо громадянин написав роман, то між ним і усіма навколишніми його особами з приводу створеного ним твору виникає особисте немайнове ставлення, в якому проявляються індивідуальні творчі, моральні й інші соціальні якості письменника, що знайшли відображення в його творі, і...