Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Правові питання створення та ліквідації акціонерних товариств

Реферат Правові питання створення та ліквідації акціонерних товариств





є постійним засобом адаптації до мінливих умов зовнішнього середовища.

Метою роботи є розгляд питань створення і ліквідації АТ.


Глава 1. Запитання створення та ліквідації акціонерних товариств 1.1. Загальні питання створення і ліквідації АТ

а) Створення акціонерного товариства.

Стаття 8 Закону про АТ передбачає два шляхи створення суспільства - шляхом установи і шляхом реорганізації вже існуючого суспільства.

В останньому випадку до створеного акціонерному товариству переходять у порядку повного або часткового правонаступництва права і обов'язки реорганізованого юридичної особи. Законодавство визначає випадки, коли акціонерне товариство може бути створене тільки в процесі реорганізації інших організацій, до них можна віднести народні підприємства.

Суспільство вважається створеним з моменту його державної реєстрації.

Акціонерне товариство може бути створене однією особою або кількома особами, разом з тим, товариству забороняється мати в якості єдиного засновника інше господарське товариство, складається з однієї особи. Кількість засновників закритого товариства не може перевищувати п'ятдесяти, для відкритих товариств обмежень по кількості засновників не встановлено.

Засновниками можуть бути юридичні та фізичні особи в будь-якому поєднанні.

Якщо засновником виступає акціонерне товариство, то рішення про заснування приймає рада директорів (наглядова рада) існуючого суспільства. Загальні збори акціонерів вирішує питання про участь товариства у холдингових компаніях, фінансово-промислових групах, інших об'єднаннях комерційних організацій (ст. 48 Закону про АТ). Інші юридичні особи можуть бути засновниками відповідно до їх правоздатністю.

У відношенні громадян-засновників Закон про АТ спеціальних вимог не встановлює, але необхідно враховувати, що засновником може бути тільки дієздатна особа, тобто то особа, яка може своїми діями набувати і здійснювати цивільні права, створювати для себе цивільні обов'язки. У нормативних актах, що визначають особливий посадовий статус деяких осіб (Державні службовці, судді тощо), міститься заборона на здійснення ними підприємницької діяльності, отже, можна зробити висновок, що вони не можуть бути засновниками акціонерних товариств.

Створення акціонерного суспільства шляхом установи здійснюється за рішенням засновників, принимаемому установчими зборами; в разі заснування товариства однією особою рішення про заснування приймається одноосібно.

Засновники приймають рішення з наступних питань:

- установа суспільства;

- затвердження статуту товариства;

- затвердження грошової оцінки цінних паперів, інших речей або майнових прав, або інших прав, що мають грошову оцінку, що вносяться засновниками в рахунок оплати акцій. Ці рішення повинні бути прийняті одноголосно;

- обрання органів управління - приймається більшістю голосів у три
чверті.

Отже, єдиним установчим документом товариства є його статут. Положення, що містяться в статуті, поділяють на три групи:

I . Положення, які обов'язково повинні бути закріплені в статуті (найменування і тип суспільства, його місцезнаходження, розмір статутного капіталу, кількість, номінальна вартість, категорії та типи привілейованих акцій, розміщуються суспільством, структура і компетенція органів управління товариства та порядок прийняття ними рішення, порядок підготовки і проведення загальних зборів акціонерів, відомості про філії та представництва) - п. 3 ст. 11 Закону про АТ. p> II . Положення, можливість закріплення яких віддана на розсуд органів управління товариства (форма повідомлення акціонерам про проведення загальних зборів акціонерів) - п. 1 ст. 52 Закону про АТ. p> III . Положення, що не суперечать Закону про АТ (в акціонерному суспільстві можуть бути встановлені обмеження, стосуються кількості акцій, що належать одному акціонеру, сумарною номінальною вартістю акцій, а також максимального числа голосів, наданих одному акціонеру).

У відношенні деяких видів акціонерних товариств законодавство встановлює необхідність внесення додаткових відомостей (наприклад, народні підприємства, інвестиційні фонди тощо).

Право ознайомитися з статутом товариства мають його акціонери, аудитор і будь-які зацікавлені особи. На вимогу акціонера товариство зобов'язане підготувати для нього копію статуту, причому стягується плата за це не повинна перевищувати витрат на виготовлення копії.

Внесення змін і доповнень, а тг-сже затвердження статуту в новій редакції віднесено до компетенції загальних зборів акціонерів. Рішення приймаються більшістю в три чверті голосів акціонерів - Власників голосуючих акцій, що приймають участь у загальних зборах акціонерів, у разі збільшення статутного капіталу шляхом розміщення додаткових акцій - більшістю голос...


Назад | сторінка 2 з 26 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Юридичні факти та їх склад у сімейному праві. Поняття спорідненості і влас ...
  • Реферат на тему: Первинна емісія цінних паперів корпорації шляхом розміщення додаткових акці ...
  • Реферат на тему: Порядок придбання особою більше 30, 50 і 75 відсотків голосуючих акцій това ...
  • Реферат на тему: Компетенція загальних зборів акціонерів
  • Реферат на тему: Штучний інтелект: чи може машина бути розумною?