адання об'єкта на складові частини з метою вивчення;
- узагальнення - Уявний логічний перехід від єдиного до загального. p> У формуванні методологічної позиції автора велику роль зіграли роботи Е. Н. Ільїної В«Туроперейтинг: організація діяльностіВ», Г. А. Аванесова, Л. П. Воронкової, У. І. Маслова, А. І. Фролова В«Туризм, гостинність, сервісВ», В.А. Квартальнова В«Менеджмент туризмуВ»
Емпірична база дослідження. Джерелами даних про сучасні підходах до здійснення проектування туристського продукту стали насамперед нормативно-правові акти, які регулюють дану сферу діяльності. Були проаналізовані ГОСТ Р 50681-94 В«Туристично-екскурсійне обслуговування. Проектування туристичних послуг В»; Федеральний ЗаконВ« Про основи туристської діяльності в Російській Федерації В»№ 132 ФЗ від 24.11.1996 р.; ЗаконВ« Про захист прав споживачів В»№ 2300-1 від 07.02.1992 р.
У роботі використані статті по темі курсової роботи в журналах В«Туризм практика, проблеми, перспективи В»,В« Туринфо В»,В« Туристичний бізнес В», В«Туристська ділова газетаВ», В«Новини турбізнесуВ». Також для написання роботи велику роль зіграли ресурси Інтернет.
Практична значущість роботи. Результати дослідження можуть бути використані туристськими операторами, тобто організаціями, які займаються розробкою і формуванням туристичного продукту.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.
У вступі обгрунтовано актуальність обраної для вивчення теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, показана практична значимість виносяться на захист положень.
У першому розділі В«Оцінка туристських ресурсів по передбачуваній трасі маршрутуВ» міститься дослідження туристського потенціалу та перспектив розвитку туризму в країні.
Друга глава В«Розробка вербальної моделі туруВ» присвячується визначенню маркетингового профілю споживача, розробці проекту майбутнього туру і виявленню конкурентних переваг туру.
У третьому розділі В«Оцінка економічної ефективності туруВ» розглядаються практичні аспектів даної теми, такі як динаміка туристських прибуттів, формування собівартості туру і оцінка його нульової рентабельності.
У висновку підведені підсумки курсової роботи, сформовані висновки, які робляться на основі розробки обраної теми.
В
Глава 1 Оцінка туристичних ресурсів за пропонованою трасі маршруту
1.1 Туристські ресурси, використовувані при організації туру
В
Туристські ресурси, як фактор зовнішнього середовища туроперейтинга, являють собою природні (рекреаційні), антропогенно-рекреаційні та антропогенні види ресурсів території, здатні задовольнити туристський інтерес і створити туристське враження.
Туристські ресурси класифікуються наступним чином:
1. Природно-рекреаційні ресурси - це природні геосистеми, тіла та явища природи, які мають специфічними властивостями і можуть бути використані для організації відпочинку та оздоровлення певного контингенту людей в певний час або сезон за допомогою існуючих технологій і наявних матеріальних можливостей. Їх, у свою чергу, прийнято ділити на групи:
1.1. Рекреаційна оцінка ландшафту
1.1.1. Вивчення рельєфу місцевості.
1.1.2. Водні об'єкти.
1.1.3. Грунтово-рослинний покрив.
1.2. Природно-кліматичні ресурси - поєднання властивих для даної місцевості кліматичних умов, що відрізняють цю місцевість від навколишніх регіонів і надають сприятливий вплив на здоров'я відвідувачів. В основному такими ресурсами володіють морські, річкові та озерні курорти.
1.3. Гідромінеральні та інші унікальні лікувальні ресурси - ресурси, які мають здатність чинити величезний благотворний вплив на здоров'я туриста. Наприклад, мінеральні води і лікувальні грязі.
2. Антропогенно-рекреаційні ресурси сформовані на базі звичайних природних ресурсів за допомогою людської діяльності. Мета створення даних ресурсів - зберегти первозданні природні і окремі рукотворні об'єкти, що мають цінність для людства. До таких ресурсів можна віднести національні парки, заповідники, заказники.
3. Антропогенні ресурси - ресурси, створені руками людини. До них можна віднести:
- соціокультурні ресурси, що представляють пізнавальну та культурну цінність;
- історичні та археологічні ресурси (Наприклад, розкопки);