страхового випадку. При майновому страхуванні та страхуванні відповідальності страхова виплата здійснюється у вигляді страхового відшкодування, при особистому страхуванні - у вигляді страхового забезпечення.
Страховий сумою (лімітом відповідальності) є встановлена ​​законодавством чи договором страхування грошова сума, в межах якої, якщо інше не передбачено законодавчими актами, страховик зобов'язаний провести страхову виплату при настанні страхового випадку.
Страхова вартість - дійсна вартість майна або підприємницького ризику. При цьому страховою вартістю для майна вважається його дійсна вартість в місце знаходження в день укладання договору страхування, для підприємницького ризику - збитки від підприємницької діяльності, які страхувальник поніс би при настанні страхового випадку.
При страхуванні майна або підприємницького ризику, якщо договором страхування не передбачено інше, страхова сума не може перевищувати його страхової вартості. Сторони не можуть оскаржувати страхову вартість майна, визначену в договорі страхування, за винятком випадків, коли страховик, не скористався до укладення договору своїм правом на оцінку страхового ризику, доведе, що він був навмисне введений в оману страхувальником.
Не допускається укладення договору страхування майна, в якому страхова сума перевищує дійсну вартість майна на момент його укладення.
При перевищенні дійсної вартості майна договір страхування майна або підприємницького ризику є нікчемним у тій частині страхової суми, яка перевищує дійсну вартість майна на момент його укладення.
У разі, коли страхова сума за договором страхування майна менше його страхової вартості, виплата страхового відшкодування проводиться в розмірі, пропорційному відношенню страхової суми до страхової вартості, якщо відповідно до законодавства умовами договору страхування не передбачено інше.
Якщо страхувальник уклав договори страхування майна з кількома страховиками на суму, перевищує в сукупності страхову вартість майна (подвійне страхування), то страхове відшкодування, отримувану ним від всіх страховиків, не може перевищувати страхової вартості даного майна. При цьому кожен страховик виплачує страхове відшкодування в розмірі, пропорційному відношенню страхової суми за укладеним ним договором до загальної суми за всіма укладеними страхувальником договорами страхування зазначеного майна.
Страхове відшкодування не може перевищувати страхову суму (ліміт відповідальності), встановлену законодавством або договором страхування, якщо інше не передбачено законодавчими актами.
У договорі страхування відповідальності страхова сума визначається сторонами на їх розсуд з урахуванням специфіки, характеру та обсягу діяльності страхувальника, характеру збитку, що може бути заподіяна, максимально можливої вЂ‹вЂ‹суми збитку, а також норм про договірну і позадоговірної відповідальності, що містяться в законодавстві.
У договорі особистого страхування страхова сума встановлюється страхувальником за згодою зі страховиком. Страхове забезпечення виплачується страхувальникові (вигодонабувачу) незалежно від сум, належних йому за іншими договорами страхування, а також по соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню та в порядку відшкодування шкоди. При цьому страхове забезпечення, належне зазначеному в договорі вигодонабувачу у разі смерті страхувальника, не входить до складу спадщини.
Страховим внеском (страховий премією) є плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування або законодавством.
Страховий тариф являє собою ставку страхового внеску з одиниці страхової суми з урахуванням об'єкта страхування і характеру страхового ризику, якщо інше не встановлено законодавчими актами про обов'язкове страхування.
Страховий тариф встановлюється:
в—Џ з обов'язкових видів страхування - законодавчими актами про обов'язкове страхування або у передбаченому ними порядку;
в—Џ за видами добровільного страхування - страховими організаціями з погодженням з Міністерством фінансів.
Об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором спільно кількома страховиками. При цьому в договорі повинні міститися умови, що визначають права і обов'язки кожного страховика, виступає в якості сторони за таким договором. У разі порушення цієї вимоги страховики солідарно відповідають перед страхувальником (вигодонабувачем) за виплату страхового відшкодування або страхового забезпечення.
Перестрахуванням є страхування одним страховиком (перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх зобов'язань у іншого страховика (Перестраховика). Страховик, який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі в відповідно до договору страхування.
Державне регулювання страхової діяльності...