окорпусної установці.
Конструкції найбільш поширених випарних апаратів
1. Апарати з паровим обігрівом . Найбільшого поширення набули вертикальні випарніапарати з трубчастої поверхнею нагріву, які добре компонуються і займають меншу площу.
У всіх конструкціях для полегшення очищення поверхні нагрівання від накипформування пара надходить у межтрубное простір, а розчин підігрівається і кипить у трубках.
Випарніапарати апарати з паровим обігрівом можна розбити на три групи: з природною циркуляцієюрозчину, з примусовою циркуляцією розчину і плівкові апарати.
Апарати з природною циркуляцією розчину. Рушійною силою природної циркуляції розчину є різниця ваг стовпа рідини в опускних трубах і парожідкостной емульсії в підйомних за рахунок різниці густин ПЃ ж і ПЃ е .
Тепловий розрахунок
1. Виробляємо тепловий розрахунок у першому наближенні.
Кількість води, випарює всій установкою:
В
де G про - Кількість вихідного розчину, кг/год; b про - початкова концентрація, %; B до - кінцева концентрація розчину,%. p> На 1 кг початкового розчину випарити, кг/кг р-ра.
В
Кількість води, випарювали по корпусах, попередньо приймаємо однаковим; W = idem
В
Концентрація розчину на виході i-му ступені:
або
В
2. Приймемо в першому наближенні однакові перепади тисків по корпусах і знайдемо тиску в корпусах
В В
Тиск вторинної пари по корпусах:
В В В
3. Повна різниця температур для всієї установки
В
де t I Г - Температура гріючої пари в 1-му корпусі при заданому тиску. Знаходиться по р р1 на лінії насичення; = f (р П3) - Температура вторинної пари на виході 3-й ступеня (температура пари в конденсаторі при тиску в конденсаторі). Температури взяті за таблицями насичених водяних парів М.П. Вукаловича.
Втрати загальної різниці температур визначаємо як суму депресійних фізико-хімічних втрат, втрат від гідростатичного ефекту і гідравлічних втрат у трубопроводах.
Втрати температур в установці:
В
13,81 +28,07 +3 = 44,88
де О” j i - Втрати температурного напору по щаблях. p> а) ОЈО” 1 - втрати загальної різниці температур за рахунок фізико-хімічної депресії. Для i-му ступені:
В
В
де Т - температура кипіння води при даному тиску, К; r - теплота пароутворення при даному тиску, кДж/кг; О” i 1Н - нормальна температурна депресія (при нормальному тиску 760 мм рт. ст.); визначається за таблицями 2.22, 2.24 в”‚ 7 в”‚, визначена експериментально і затабулірована для різних речовин.
Або О” 1 i визначається за спрощеною формулою Тищенко
,
де К = f (t) - поправочний коефіцієнт, приймається за табл. 2.2. p> Загальні депресійні фізико-хімічні втрати визначаються за формулою:
В В
б) ОЈО” 2 - Втрати від гідростатичного ефекту; залежать від висоти рівня розчину, щільності ПЃ парожідкостной емульсії і швидкості циркуляції.
Для i-ой щаблі:
В
147,18 144,76
126,79 = 122,7
81,27 59,8
147,18-144,76 = 2,42
126,79-122,7 = 4,09
81,27-59,8 = 21,47
де t к.с.в- температура кипіння води при тиску; t к.в - температура кипіння води при тиску р вт ; р вт - тиск вторинної пари над розчином; ? Р г - гідростатичний тиск розчину у середини гріючих труб.
Тиск розчину в середині гріючих труб більше, ніж тиск пари на величину ПЃ е gh.
Визначаємо гідростатичний тиск розчину у середини гріючих труб ? Р г:
,
0,5 м,
4 м,
0,5 + 4/2 = 2,5 м,
де; ПЃ i - щільність розчину в залежності від його концентрації, знаходиться за графіком 2.9 або таблицями 2.21, 2.23 в”‚ 7 в”‚; h - відстань від верхнього рівня розчину до середини гріючих труб; h хат - відстань від рівня розчину до трубної дошки, приймаємо 0,25-0,5 м; h тр - висота гріючих труб, приймається 3-5 м.
Тиск вторинної пари по корпусах було визначено вище.
Тиск розчинів у середини гріючих труб:
В В В В
Загальні втрати за рахунок гідростатичного ефекту:
В
2,42 +4,09 +21,47 = 27,98
в) Візок температурна депресія пов'язана з втратами тиску при русі пара по трубопроводах. У випарн...